Розділ 5 "Моє життя без тебе."

Глава 5 Чому ти зникла та моя зрада на це вплинула?.

               Я не знаю що зі мною твориться стих пір як зникла ти пройшло шість зим. Я наламав багато дрів, не розумію що зроив не так, чому ти а пішла нічого не сказавши мені.  Да хододно до тебе відносився, сам не знаю чому? Що стало з нами? Що запитую себе?

      Після того як зникла ти. Я зрозумів чому. Ти просто дізналась про мою зраду, але як не розумію я. 

Я наказав закрити кімнату й бібліотеку яку ти так любила до зникниня. Потім одружився на твоїй зведеній сестрі коли дізнався що вона вагітна, ваш батько барон Кельман прийшов на вечір аристократів і закотив скандал. Що  мені прийшов наказ від королеви одружитися на ній, а я сумую за тобою та виню себе за те що відпустив тебе і знайти тебе мені не можна я поставлю під загрозу твоє життя. Надіюсь стобою все в порядку ти ціла і неушкоджена, ш що тобі добре ти здорова та щаслива. Бо знаючи тебе ти ніколи з іншем не будеш. Кохана як я скучив за тобою голос мій зірвався вже давно, та як без теде час так тягниться повільно і душить пустота мене.

       Минуло ще три зими....

   Моє життя змінилось як тебе не стало все перемінилось,  мені Дітріх кажить що я змінився в гіршу сторону стам більш жорстокішим ніж був. Рейчел набридає своїм скиглинням про якби нашого з нею сина, що я про нього не турбуюсь, не піклуюсь та й на руки не беру просто думаю що не можу взяти на руки дитину не твою, не нашу спільну, тому й не дивлюсь на нього як на свого, деж ти є кохання мого життя чому ти зникла мила моя люба, повітря і серце моє.

  У вечері тогож дня...

   Я хочу відкрити бібліотеку і кімнату герцогині негайно зараз же. Наказала Рейчел.

      Пані, я не можу цього зробити без наказу господаря. Відповів Танака.

Рейчел почала вибухати і кричати що всіх звільнить, але слуги ніколи не брали її слова до уваги навіть не слухали але були й винятки це новенькі слуги які нічого не знають і не розуміють цього.

    Вона  все кричала і кричала поки не прийшов господар і не запитав.

Що трапилось?Чому ти мене відволікаєш? я тебе запитую ідіотко! Гаркнув він.

 Я хочу посилитись в кімнаті яка належить мені по праву і негайно! Тоном який не підлягає спорів сказала вона.

 Ти ніколи не будеш жити в цій кімнаті і користуватись цією бібліотекою, тобі ясно? Знову гаркнув він. На цім вони більше не повертались до цієї теми.

   Нервує бісить усе це вона дістає мене щодня, а в ночі я думаю про тебе кохана ти перед усі жяль що я був сліпим  і не бачив цього. Я думаю щоб було якби ти не зникла, що якби я не зрадив тобі пані мого серця, яка забрала його з собою як витримати без тебе цю муку.

                                                                                                                           Далі буде....