Розділ 4 "Приховані таємниці"

Глава 4 "Чому вони стали прихованими?"

 Коли дізналась про  зраду, я почала шукати проблему в собі що ж сталось чочу твоє кохання зникло? Чому? І знову це бісове чому, скільки можна.

      Я втекла на наступний ранок мене в же не було, я була вже далеко там де ти мене ніколи й неподумав шукати. 

        *Минуло декілька днів...

Я дізналась що вагітна і в нас буде маля. Я була на сьмому небі від щастя мені хотілось кричати на ввесь світ що в нас буде дитина. Але тебе немає поряд, я згадала що вьекла від тебе і мені стало боляче від цього. Я вирішила забути й приховати від тебе, тому що якщо ти дізнаєшся то моє маля буде в небезпеці.

    Моя вагітність протікала без стресів, я просто вирішила забути тебе й жити далі заради маляти,

яка народиться вже зовсім скоро. 

                                          *Минуло два тижні....

Я проснулася вночі від відчуття болі внизу живота, і зрозуміла я народжую але чому ще зовсім рано зо трапилось? І знову це чому знов мене переслідує. Повитуха прийшла нескоро, але прийшла коли в мене вже було повне розкриття і моя дитинка почала виходити. Все було наче в тумані я нерозуміла нічого через біль, але коли ти закричав на ввесь наш маленький будинок і тебе приклали до моїх грудей. Я була найщасливішою мамою на землі, ти прийшов в моє темне життя як промінь сонця, мій синочок любий мій, я зрозуміла що зарали тебе я знову буду жити на цій землі заради тебе.

     Так минуло три зими, я дізналась проте що твій батько одружився з моєю зведеною сестрою, яка завагітняла від нього. Так він і не шукав мене.  Ти ріс не по днях, а по годинах. Тобі вже три мій леве, кожну зиму ти так хворієш, що я боюсь втратити тебе ти дуже слабкий і всі хророби чипляютьмя до тебе. І кожний раз боюся втратити тебе для мене ти життя моє і радість, і смуток.

                                                                                       Далі буде....