Розділ 3 " Чи було палке кохання?"

Глава 3. ЧИ було воно взагалі?

 Вже промайнуло кілька зим.

 Ми разом що не віриться мені, ти ідеальний аж занадто, а я простачка невельможна. Любов наша горіла, горіла палко наче вогонь.

Я побачила що ти змінився став чужим, не таким як був колись. Чому так сталося, що змінилося? Запитую себе, коли ж змінилось наше кохання?

Ти дивишся не так, говориш про нас вже не так , навіть чілуєш навіть не так. Що ж сталося? Чому ти так змінився? Блукаю я в думках своїх прокручую всі спогади в своїй голові, і не знаходжу я нічого, чому запитую себе? Чому?

               *Вечір 

Я сиджу у кріслі в бібліотеці. Тебе немає вже дванадцята, ти як пішов на зустріч так і не повернувся, і звістки від тебе немає. Я тримаю книгу в руках та покачуюсь у кріслі, дивлюся у вікно ти виходиш, з карети увесь розшатаний і п'яний, це щось нове для мене. Я встаю з крісла загортаючись у плед, виходжу на зустріч тобі. Наш дворецький як завжди біля дверей я стою на сходах і спостерігаю за тобою. 

Танака, де Сесиль? Запитує він його.

Пані зараз у бібліотеці як завжди читає. Відповідає він.

Добре, я йду в кабінет передай їй хай йде спати. Сказавши, це в пішов у кабінет. Танака лиш кивнув і більше нічого не говорив.

                 *Глибока ніч

Ти так і не прийшов у спальню, а я чекала тебе. Вже так пізно ти так й не прийдеш закрадається в мою голову різні думки. Що трапилось? Що буде тепер з нами?

Чому ти так змінився? Так і заснула блукаючи в думках.

             * Два місяці потому

Мені  надіслали анонімного листа про тебе і мою зведену сестру, і що вона вагітна від тебе. Я плачу, й думаю чому ти так вчинив? Що я такого тобі зробила що ти так обійшовся зі мною? Чому?

Це чому  дратує  вже не можу витримати? Сльози льються градом по моїх щоках. Через деякий час я заспокоїлась і встала замалювала свої заплакані очі, і пішла до нього в кабінет?

                 *В кабінеті 

Я постукала й зайшла.

Привіт, коханий як справи, що робиш?

Він навіть і не відірвав свій погляд від паперів на столі що були перед ним.

Мг, щось хотіла? Гроші? Запитує він запитанням на запитання.

В той момент мені подумалось чому ти запитав про гроші.

Ну, що ти хотіла? Знову запитує він.

Нічого, просто хотіла тебе побачити, чи не можна? Запитала я у відповідь.

Скільки? Запитав він навіть не відриваючи погляду від паперів на столі.

Що скільки? Знову запитанням на запитання відповідаю я.

Він відриває свій погляд і дивиться на мене своїми темно синіми очима в які я закохалась при нашій зустрічі. Тай промовляє.

Вибач,я стомився так що ти все ж таки хотіла? Все ж таки знову запитав він.

Нічого, я піду працюй. Закриваючи двері я востаннє подивилася на нього.....

                                                     Далі буде......