Прокинувшись, я навіть не зрозуміла, де я? Що це за кімната? В голові крутилось лиш що сталося ? Що це за місце?
Раптово почались відкриватися двері, з них визирнув той незнайомий чоловік який мене збив на алеї, і запитав:
Леді, вам погано? Він нахмурившись, поставив на тумбу тарілку з їжею, бинтом та ліками.
Хто ви? Що зі мною сталося, і де я? Я відчула сильний біль, а незнайомець дивився, Цей погляд мене збентежив, що ж ти від мене хочеш? Подумалось мені.
Мене звуть Вінсент Фантом, герцог північної сторони, королівства Крайсуас. Ви пам'ятаєте хоч щось що з вами сталося, і як вас звуть? Що за дивна дівчина, звідки вона взялася на мою голову?
Мене звуть мадемуазель Вінтер, я-я мане вдарили по голові, а що було далі я не п-памятаю. З розгубленістю промовила дівчина.
*За декілька годин до цього*
Я їхала в кареті вже третю добу, все тіло болить, але я повинна витримати це мій квиток втекти від маркіза мого батька, мачухи та зведених сестер і брата. Зі мною нікого не було з прислуг, лише старенький кучер.
Я привіз вас сюди далі ви самі жіночко. Промовишви, сказав кучер.
А як мені далі? Запитала я у кучера. Він мене висадив і поїхав назад.
*Три годині потому*
Тут так холодно, що мені здається холод пробрався вже й під мою сукню. Господи допоможи. Хто це?
Далі буде....