Це чернетка тому можуть бути помилки.
Розділ 1
Одного ранку я проснулась і перевдягнулась спустилася на кухню. Так починався кожний мій ранок я вже змирилась , що для цієї сім'ї я лише служниця , а не середня дочка. Приготувавши сніданок, я пішла будити своїх сестер: старшу Анджеліну і молодшу Рейчел. Стіл накритий, мати сказала—" Анджеліна , Рейчел після сніданку перевдягніться ми підемо по магазинах."
На вулиці красива погода тихо і світить сонце.Я пішла теж з сестрами та матінкою по магазинах, але для них я була простою служницею яка носить коробки з-під взуття та суконь. Вони й шли скоріше за мене і я не встигала за ними так йшла що мане збив якись молодий чоловік. І я вголос сказала" А хай тобі його грець, дивіться куди йдете ". Його супутник який його супроводжував тихо почав сміятись.
" Ох вибачте я вас не побачив, ви не поранильсь?",— запитав чоловік.
" На майбутне дивіться куди йдете."— сказала збита мною дівчина. Вона пішла , а я дивився їй у слід.
Мої думки були лише про того чоловіка який мане збив на алеї. І я сама не розуміла чим він так мене зачипив.
Сьогодні день пройшов у звичному ритмі: готування, прибирання та знову приготування їжі. А вечері я писала вірші та читала книги на своєму горищу. Дні такі одноманітні. Знову новий день.
Середина дня. Я готувала обід на кухні , тому що повинен приїзати якись поважний гість. Минув час.
" Так, все є час серверувати стіл та накладати страви.".З веселим настрієм сказала я, та пішла до себе на горище.
З гостем ми не перетнулись, тай мені начхати на нього. Вона спустилася у низ по сходах, інаткнулась на когось.
" З вами все ворядку?"—запитав той самий чоловічий голос ,який вже декілька днів не виходив з моєї голови.
" Так, дякую що спіймали мене."— відповіла я.
Вінсент.
Я йшов у вбиральню як на мої очі попалася та сама дівчина, яку я збив на алеї. Запитавши в неї чи все впорядку, я відійшов
від неї. Тепер коли побачив її очі, я зрозумів що остаточно в неї закохався.
Вона подякувавши втекла навіть не озернувшись.
Далі буде...