3 розділ

  Наш час

      Я прокинулася доволі пізно. На дворі було настільки красиво, що не могла відвести очей. Все квітло, буяло. Але в душі робилося щось жахливе. Хотілося розірвати себе на частини. І знову в голову лізе Влад. Тому щоб відвести думки від нього почала прибирати. Помила посуд, перестилила ліжко, зробила вологе прибирання. Зробила собі кави та сіла на підвіконні. Тут задзвонив телефон. Влад... Я вимкнула телефон і заблокувала його номер. 

       Ну як можна телефонувати мені? Після всього, що вчора сталося. Так хочу його швидше забути, але не можу. Серце рветься тільки до нього. Його ідеальна статура, ідеальне обличчя, яке було таке рідне. Так хочеться, щоб це все було лише страшним сном.

       Мої мрії та думки перервав дзвінок у двері. Я подумала, що це знову Влад, але все-таки відкрила двері. На порозі стояла Зоряна. Вона забігла всередину і з обуренням промовила:

        - Аня, чому твій телефон вимкнутий?

        - Та вчора виключила - збрехала я. - А сьогодні прибирала, готувала та й закрутилася. 

        - В мене до тебе чудова пропозиція! - прокричали Зоряна.

        - І яка?

        - Йдемо сьогодні в клуб. Відірвемося. Я так давно не була в Києві. Відсвяткуємо моє повернення із Нідерландів. Я заскучала за нашими українськими хлопцями, бо ті німці взагалі не тема.

         -  Ой Зоряно, я не хочу. Мені вистачило вчорашнього вечора в клубі. 

         - Ну Ань, будь подругою. Йдемо сьогодні. Відірвемося з тобою. Якщо не підеш я ображусь.

         - Ну добре.

        Увечері я стояла перед дзеркалом і хотіла провалитися крізь землю. Я всім своїм тілом не хотіла в той клятий клуб. Але не могла образити найкращу подругу, яку знала все своє життя. У відображенні бачила красиву дівчину, одягнену в чорну коротку сукню, волосся розпущене та чудовий вечірній макіяж додавав впевненості в собі. Але за цим красивим луком палало бажання помсти. Сьогодні я відірвусь на повну.