Вони зупинилися біля старого місця, де колись відкрився портал. Бай Лу одразу відчула знайомий холод. Печатка в її руці стала важчою. - Він близько, - сказала Шива. Тай озирнувся. - Ти його відчуваєш? - Ні. Вона подивилася на Печатку. - Її. Лянь Чень відійшов убік. - Поклади її на камінь. Бай Лу не ворухнулася. - А потім? - Чекаємо. Тай похитав головою. - Мені це не подобається. - Мені теж, - відповів Лянь Чень. - Але іншого способу немає. Бай Лу поклала Печатку на камінь. Нічого не сталося. Кілька секунд. Потім поверхня каменю почала світитися. Повітря здригнулося. І перед ними з'явився портал. Не відкритий. Лише тонка темна лінія. Але цього було достатньо. Шива відступила на крок. - Він почув. Бай Лу стиснула руку Тая. - Цього разу я не забуду. Тай подивився на неї. - І не доведеться. Портал здригнувся. Темрява за ним стала густішою. Хтось намагався пройти крізь нього. Бай Лу заплющила очі. І раптом побачила все. Не уривками. Не чужими спогадами. Свою пам'ять. Ту ніч. Того, хто стояв перед нею. Того, хто переконав її, що Тай - ворог. Того, хто змінив її спогади. Тепер вона нарешті бачила його обличчя. Бай Лу відкрила очі. - Я знаю, хто це. Тай подивився на неї. - Хто? Вона відповіла тихо: - Син Білої Луни. Лянь Чень опустив голову. Шива завмерла. А портал перед ними почав відкриватися. Бай Лу міцніше стиснула руку Тая. Цього разу вона була готова. Цього разу минуле не забере в неї майбутнє.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
