- Ти був там, - повторила Бай Лу. Лянь Чень подивився на неї. - Звідки така впевненість? - Ти знав моє ім'я. - Можливо, чув його раніше. - Від кого? Він не відповів. Тай уважно спостерігав за ним. - А Печатка? Лянь Чень ледь помітно змінився в обличчі. Бай Лу це побачила. - Що з нею? - Нічого. - Тоді чому ти так відреагував? - Не знаю, про що ти. Лянь Чень підвівся. - Нам краще повернутися до печери. Тай не рушив з місця. - Навіщо? - Бо якщо там залишилося щось, пов'язане з твоїми спогадами, краще забрати це раніше, ніж це зробить хтось інший. Бай Лу повільно підняла голову. - «Хтось інший»? - Просто припущення. Він пішов до дверей. Шива дивилася йому вслід. - Лянь Чене. Він зупинився. - Ти казав, що не знаєш, де Печатка. - Не знаю. - Тоді звідки знаєш, що хтось може її забрати? Лянь Чень повільно повернув голову. На його обличчі вперше не було усмішки. - Бо людина, яка її шукає, не зупиниться. І вийшов. Кілька секунд ніхто не говорив. Тай подивився на Шиву. Шива - на Бай Лу. Бай Лу тихо сказала: - Він боїться не за Печатку. - А за що? - запитав Тай. Вона похитала головою. - Не знаю. Тай встав. - Тоді дізнаємося. А далеко від них Лянь Чень зупинився посеред дороги. Він дістав із кишені маленький шматок чорної тканини. На ньому був вишитий знак, якого Бай Лу щойно бачила в печері. Лянь Чень стиснув тканину в долоні. - Ти казав, що більше не будеш мене шукати... Він подивився в бік лісу. - То чому знову залишив свій знак?
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
