Історія одного дракона
Те,чого не мало бути
Бай Лу ще кілька секунд дивилася на напис.
«Пам'ятай».
Потім відступила.
- Досить.
Тай повернувся до неї.
- Що?
- Я більше не хочу здогадуватися.
Вона подивилася на нього.
- Ми постійно знаходимо щось нове. Символи, записки, сни... А відповідей немає.
Лянь Чен кивнув.
- Нарешті хтось сказав це вголос.
Шива промовчала.
Бай Лу повернулася до неї.
- Ти сказала, що бачила цей символ у Зіви.
Шива напружилася.
- Так.
- Тоді я хочу дізнатися, що вона знала про нього.
- Бай Лу...
- Якщо вона залишила після себе записи або речі, ми повинні їх знайти.
Шива повільно кивнула.
- Добре.
Тай раптом притиснув долоню до скроні.
Бай Лу одразу повернулася до нього.
- Тай?
Він заплющив очі.
- Я щось згадав.
Усі замовкли.
- Не про печеру, - тихо сказав він. - Про тебе.
Бай Лу завмерла.
- Що саме?
Тай подивився на неї.
- Ти вже була в мене закохана.
Лянь Чен тихо видихнув:
- Ого.
Шива штовхнула його ліктем.
- Мовчи.
Тай продовжив:
- Я не знаю, коли це було. Але пам'ятаю твою руку.
Бай Лу опустила погляд.
- Мою?
- Ти тримала мене за руку й сказала, що боїшся забути.
Вона різко підняла голову.
- Я сказала це?
Тай кивнув.
- А потім ти сказала ще дещо.
- Що?
Він нахмурився.
- Що якщо колись забудеш мене, то...
Тай замовк.
- То що?
Він довго мовчав.
- Не пам'ятаю.
Бай Лу заплющила очі.
Цього разу вона не відчула страху.
Лише дивне полегшення.
Бо вперше вони отримали не чергову загадку.
Вони отримали доказ.
Її минуле з Таєм справді існувало.
І хтось навмисно зробив так, щоб вона його забула.
Відредаговано: 08.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
