Той,хто прийшов із темряви

Тим часом у таємній печері все пішло не за планом.

Біля залишків ритуального кола один із жерців раптом зігнувся навпіл. Його тіло затремтіло, а з губ виступила темна кров.

Він упав на одне коліно, намагаючись перевести подих.

Червоні руни на кам'яній підлозі одна за одною згасали.

Разом із ними слабшав і зв'язок, який підтримував ритуал.

По печері прокотився глухий гуркіт. Каміння здригнулося, зі стелі посипався пил, а полум'я смолоскипів на мить стало синім.

- Що сталося? - різко запитав Хей Жун.

Жрець насилу підняв голову.

- Маріонетка... прийшла до тями.

Цан Ло недовірливо подивився на нього.

- Неможливо. Ти казав, що контроль був повним.

- Я теж так думав, - важко відповів жрець. - Але в останню мить його воля вирвалася з-під контролю. Зв'язок розірвався, і частина сили повернулася до мене.

Дракон насупився.

- Ви перевіряли його минуле?

- Так.

- І?

Жрець опустив погляд.

- Під час війни вся його родина загинула. Він залишився сам. Ми вирішили, що такою людиною буде легко керувати.

Хей Жун різко вдарив кулаком по кам'яному столу.

По його поверхні розійшлися тонкі тріщини.

- Саме тому ви й помилилися.

Жрець мовчав.

- Поясніть.

Бог повільно оглянув присутніх.

- Нам потрібні не ті, кому вже нічого втрачати, - холодно сказав він. - Нам потрібні ті, кого можна змусити боятися за близьких.

У печері запала тиша.

- Страх за рідних - найміцніший ланцюг. Людина може витримати біль, погрози й навіть смерть. Але страх за того, кого вона любить, здатен змусити її зробити майже все.

Цан Ло мовчки обмірковував почуте.

Та раптом температура в печері різко впала.

Полум'я смолоскипів затремтіло.

Тіні на стінах витягнулися, а простір у центрі печери почав викривлятися.

Жерці відступили.

З темряви повільно вийшла постать у довгому чорному плащі.

- Хто ти? - запитав Хей Жун.

Незнайомець зупинився за кілька кроків від них. Його обличчя залишалося прихованим під капюшоном.

- Не хвилюйтеся. Я не ворог.

- Тоді хто? - холодно запитав дракон.

На обличчі незнайомця ледь помітно промайнула усмішка.

- Той, хто може бути вам корисним.

- Ми не укладаємо союзів із тими, хто приховує своє ім'я.

- Я й не пропоную вам союз.

Він зробив крок уперед.

- Поки що я пропоную допомогу.

Бог уважно спостерігав за ним.

- Навіщо тобі це?

- У нас є спільний ворог.

- Це не відповідь.

Незнайомець перевів погляд на згасле ритуальне коло.

- Ви хочете змусити їх заплатити. Я теж.

Цан Ло зробив крок уперед.

- І ти думаєш, що ми повіримо незнайомцю в чорному плащі?

- Ні.

Відповідь пролунала спокійно.

- Ви не повинні мені довіряти.

- Тоді чого ти хочеш? - запитав Хей Жун.

- Поки що - нічого.

Це змусило обох насторожитися.

Незнайомець знову подивився на ритуальне коло.

- Ви вже зробили достатньо.

Бог нахмурився.

- Ти знаєш про наш ритуал.

- Знаю.

- Звідки?

Незнайомець на мить замовк.

- Ви ставите не те запитання.

Дракон різко поглянув на нього.

- Тоді яке правильне?

Незнайомець повільно перевів на нього погляд.

- Хто змусив вас повірити, що цей шлях приведе вас до мети?

У печері запала тиша.

Хей Жун нічого не відповів.

Незнайомець простягнув руку.

На його долоні спалахнув маленький чорний вогник.

Полум'я не освітлювало печеру.

Воно поглинало світло навколо себе.

- Вважайте, що я просто показую вам інший шлях.

- І що отримаєш ти? - запитав бог.

Незнайомець стиснув пальці.

Чорний вогник згас.

- Про це поговоримо пізніше.

Він розвернувся до темного проходу.

- Зачекай! - кинув Хей Жун. - Назви своє ім'я.

Постать зупинилася, але не обернулася.

- Коли настане час, ви дізнаєтеся.

- Це не відповідь.

- Іншої поки немає.

Він зробив крок у темряву.

Ще один.

І зник.

Кілька секунд ніхто не рухався.

Потім Цан Ло порушив мовчання:

- Ти йому віриш?

Хей Жун подивився на темний прохід.

- Ні.

- Тоді навіщо слухав?

Бог перевів погляд на ритуальне коло.

- Бо він знає те, чого знати не повинен.

Цан Ло нічого не відповів.

У печері знову запала тиша.

Згаслі руни більше не світилися.

Ритуал був зірваний.

Але тепер їх непокоїло дещо інше.

Хтось знав про їхні дії.

І цей хтось уже знав, де їх шукати.