Несподіваний гість

Над площею запанувала така тиша, що було чути лише тихий шепіт молитов. Люди не зводили очей із жертовника, стискаючи долоні від хвилювання.
Раптом повіяв крижаний вітер. Одним поривом він загасив усі вогні. Площу накрила непроглядна темрява.
Людей охопив страх. Такого ще ніколи не траплялося.
І раптом у кінці вулиці спалахнуло яскраве світло.
Усі одночасно обернулися в той бік.
Вона...
Та, якій вони щороку приносили квіти й підносили молитви.
Тай завмер, не вірячи власним очам.
Це була вона. Та сама дівчина, яку він зустрів на галявині й бачив у своїх снах.
Мія спокійно рушила вперед. Натовп мовчки розступався перед нею, ніби його вела невидима сила.
Лише Тай залишився стояти на місці.
Підійшовши до нього, вона лагідно всміхнулася, взяла його за руку й повела за собою.
Натовп зашепотів ще дужче. Ніхто не знав, чого чекати.
Адже навіть найстарші мешканці селища не пам'ятали нічого подібного.
Та раптом дорогу їм перегородив Яма.
Мія повільно підійшла до нього. Вона дивилася йому просто в очі, а її голос був спокійним, майже лагідним.
- Усе життя ти прагнув влади. Хотів, щоб усі схилялися перед тобою. Називав людей слабкими, а себе - найсильнішим. Та справжня сила ніколи не народжується зі страху.
Яма лише презирливо всміхнувся.
- Я все одно сильніший за нього.
Мія ледь похитала головою.
- Ні. Усе життя ти був псом, що носив власні кайдани, але навіть не помічав цього.
Вона простягнула долоню.
- Якщо так сильно прагнеш безсмертя... Я подарую його тобі.
У ту ж мить землю огорнуло полум'ям. Воно не обпалювало ні трави, ні людей. Увесь вогонь охопив лише Яму.
Він закричав і впав навколішки, але за мить крик стих.
Коли полум'я згасло, на його місці стояв величезний пес із шерстю, схожою на живий вогонь. Його очі вже не палали ненавистю - у них читалися лише смирення й покора.
Мія підійшла до нього й лагідно поклала руку йому на голову.
- Відтепер ти охоронятимеш це селище. Не через страх, а тому, що такою стала ціна твого безсмертя. Щодня ти захищатимеш тих, ким колись нехтував. І лише тоді зрозумієш, що означає бути по-справжньому сильним.
Вогняний пес мовчки схилив голову.
Спочатку люди мовчали, приголомшені побаченим.
А потім площу заповнили радісні вигуки й оплески.
Вони зрозуміли: тиранія Ями закінчилася.
Мія разом із Таєм підійшла до старого служителя.
Той повільно вклонився, ніби чекав цієї миті все своє життя.
На його обличчі з'явилася спокійна усмішка.
- Отже... настав час.