Історія одного дня

Розділ 18 — Післяслово. Новий ранок

Вона прокинулася в своїй кімнаті. Тиша. Легкий вітерець колихав фіранки. За вікном — звичний ранок.

Сабріна встала, підійшла до дзеркала. Подивилася на себе довго. Знак на зап’ясті зник. Але вона знала — він залишився в ній. У пам’яті. У виборі.

Знизу долинув запах кави. Мама кликала на сніданок.

Звичайний день. Звичайне життя. Але вона була вже не та, якою була вчора. Вона — стала цілою.

Перед тим як вийти з кімнати, вона поглянула у вікно.

І там, серед натовпу, стояв він.

Аурель.

У джинсах, куртці, з тими самими очима бурі.

Він усміхнувся. І зник у натовпі.

Сабріна усміхнулась у відповідь. Невідомо, чи це був сон, спогад чи новий початок. Але серце підказало:

«Історія одного дня — лише перший розділ. Далі буде…»

Подобається

#8193 в Фентезі
#2046 в Міське фентезі

У тексті є: сабріна

Відредаговано: 08.08.2025