Історія одного дня

Розділ 15 — 22:00. Тиша перед бурею

Світ заспокоївся. Повітря було м’яким, небо — темно-синім, але вже без тріщин. Люди на вулицях почали рухатися знову. Ніхто не пам’ятав нічого.

А Сабріна — пам’ятала все.

Вона сиділа в парку, в її руці був уламок ключа — маленький срібний уламок, теплий на дотик. Це був останній знак від її минулого. І від Ауреля.

Усі події дня здавалися далеким сном, але вона знала, що це сталося. Вона повернула рівновагу. Вона прийняла себе. І вона залишила частину серця там, за межею вимірів.

— Я повернусь, — прошепотіла вона. — Але вже не як тінь, а як світло.

І підвелася.

Попереду був новий день.

Лія

Подобається

#8217 в Фентезі
#2050 в Міське фентезі

У тексті є: сабріна

Відредаговано: 08.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись