Історія одного дня

Розділ 13 — 20:00. Сутінкові брами

Портал не був схожий на двері чи арку — він був, як проріз у самому повітрі, крізь який виднілися зламані фрагменти світу: плаваючі острови, замки в небі, ріки, що текли вгору. Але крім краси Сабріна відчувала в ньому тиск — ніби сам Всесвіт чекав її рішення.

Аурель залишився позаду. Його обличчя було серйозним, але в очах — м’яке тепло.

— Якщо ти пройдеш, — сказав він, — ти більше не повернешся такою, як була.

— Я і так вже не та, — відповіла вона.

— Ти не зобов’язана це робити. Ніхто не примушує тебе.

Сабріна зітхнула.

— Я зруйнувала цей баланс колись. Настав час виправити.

Перший крок у портал був найважчим. Ноги відчули вакуум, вуха заповнила тиша. Але за другим кроком прийшов третій — і простір навколо вибухнув світлом.

Вона не зникла — вона перетворилася.

Її тіло огорнуло срібне сяйво, одяг змінився на легкий плащ мага. На чолі запалився знак спіралі. Ключ у її руках розчинився — і влився в її серце.

Лія

Подобається

#8203 в Фентезі
#2047 в Міське фентезі

У тексті є: сабріна

Відредаговано: 08.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись