Вони дійшли до головної площі, де колись стояв міський годинник. Тепер він був розбитий — стрілки закручені в спіраль, цифри змішані.
— У цьому місці час зупинився, — пояснив Аурель. — Кожен день повторювався. Сотні разів. І ти проживала його кожного разу, починаючи з пробудження.
Сабріна завмерла.
— Це… петля?
— Так. І кожного разу ти доходила до цього моменту. І кожного разу щось йшло не так. Але сьогодні — інакше.
— Чому?
— Бо вперше — ти згадала все.
Вітер подув сильніше. Повітря на площі загустіло. З’явився новий портал — не такий, як інші. Його краї мерехтіли сріблом, як її ключ.
— Це Брама Рівноваги, — сказав Аурель. — Вона відкривається тільки раз. Якщо пройдеш — з’єднаєш світи. Якщо ні — вони зруйнуються.
Сабріна глянула на портал. Вперше вона не відчувала страху.
— Я готова.
І зробила крок вперед.