Історія одного дня

Розділ 8 — 14:00. Сила зсередини

Вони ховалися в старій школі. Класи давно пустували, але шкільні стільці й парти все ще стояли. Іноді чути було кроки — ті самі створіння, яких Сабріна бачила раніше. Але тепер вони ходили спокійно, як хижаки, що чекають.

Аурель підвів її до дзеркала в старій актовій залі.

— Доторкнись, — сказав він. — Але не просто тілом. Думкою.

Сабріна простягнула руку. У момент дотику її тіло наче занурилось у теплий струм. Вона побачила не лише себе, а й інших — маму, знайомих зі школи, і… одну дівчину, яку не знала. Та дивилась на неї зсередини дзеркала — перелякано, сумно. Це була вона сама… з іншого життя.

— Це… я? — ледь чутно прошепотіла вона.

— Це — спогад, який ти заблокувала. Але твоя сила — саме в спогадах.

Аурель обережно торкнувся її плеча. Усе навколо розчинилось у тумані.

Сабріна стояла у величезному залі з арками, повному світла. Перед нею — інші маги, розлючені. Вона тримала в руці ключ із живого металу.

— Ти зрадила Раду, — хтось кричав.

— Ти відкрила портал!

— Тебе вигнали!

Вона зойкнула й впала на коліна. Світ повернувся в реальність.

— Я… правда це зробила? — запитала вона крізь сльози.

— Так, — кивнув Аурель. — Але тепер ти маєш шанс змінити все.

І тоді в її руках — без жодних зусиль — з’явився той самий сріблястий ключ. Живий. Дихаючий. Її.

Лія