Історія одного дня

Розділ 7 — 13:13. Заборонене ім’я

Сабріна сиділа на підвіконні закинутої кав’ярні. За шибкою не було людей — місто застигло, мов у фотокартці. Вулиці стали сіро-блідими, фарби вицвіли. У повітрі відчувалась тривога.

— І що далі? — прошепотіла вона.

Аурель мовчки відкрив згорнутий пергамент. Той тремтів у його руках, ніби живий. На пергаменті з’явилися символи, які Сабріна не розуміла, але серцем знала — це було її минуле.

— Справжнє твоє ім’я — Селена Аркатар, — промовив він. — Маг другого світу. Та, що відкрила браму.

— Я не… Я не пам’ятаю! — встала вона різко. — Я ж звичайна! У мене мама, школа, я люблю бігати в дощ, я слухаю музику… Це ж я!

Аурель підійшов ближче.

— Ти маєш право обирати. Але твоє тіло пам’ятає. Душа — ще більше. І вона вже прокидається.

У склі вікна вона раптом побачила себе — з довгим білим волоссям, в оздобленому одязі мага, зі знаком срібної спіралі на чолі. І тоді скло тріснуло.

Від звуку Сабріна відступила. Пергамент у руках Ауреля спалахнув. І з неба надворі — пролунало щось схоже на ревіння.

— Вони відчули тебе, — сказав він тихо. — Наступний крок — твоя сила.

Лія

Подобається

#8191 в Фентезі
#2044 в Міське фентезі

У тексті є: сабріна

Відредаговано: 08.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись