Історія одного дня

Розділ 3 — 8:30. Дзеркальні люди

На зупинці було лише двоє людей: старенький дідусь, який годував голубів, і дівчина у капюшоні. Сабріна поглянула на неї й завмерла. З-під тіні капюшона визирали знайомі риси — її власні. Та дівчина виглядала в точності, як вона, лише очі… були білосніжні, без зіниць.

Сабріна зробила крок назад.

— Хто ти? — прошепотіла вона.

Дівчина усміхнулася. Її губи не рухались, але слова з’явилися в голові Сабріни:

«Ти маєш пам’ятати. Інакше — ми всі зникнемо».

І вона зникла.

Просто — з повітря, наче розчинилася у вітрі. Листя закружляло, дідусь, що годував птахів, не відреагував. Немов нічого й не було.

Сабріна сиділа на лавці, серце калатало в грудях. Вона розуміла лише одне: сьогоднішній день буде зовсім не таким, як інші. І повернення до звичайного життя — вже неможливе.

Лія

Подобається

#8185 в Фентезі
#2042 в Міське фентезі

У тексті є: сабріна

Відредаговано: 08.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись