Ми повернулися додому.
Мама, тато і я.
Чекали на малюка.
Думаю братик.
До сусідів в подвір’я потрапив снаряд.
Їхній дім без вікон, дверей і частини даху.
Наш - без паркану, тераси і вхідних дверей.
Весь дах – решето.
Тато своїми силами все лагодив.
Я старався допомогти.
У бабусі жили до осені.
Звикли.
Коли їхали, вона так плакала.
І мамі сказала, що вона їх рід врятувала, бо прощенням гріх забрала.
Я не розпитував, що то означає.
Повертаємося до життя.
Все.
Біжу на побачення з Лізою.
Місцева кав’ярня працює на генераторі.
Все буде добре.
Відредаговано: 24.01.2023