40 глава. Дивний згорток.

За дзеркалом стояли п’ятеро кремезних чоловіків. Двоє з них явно були демонами — вирізнялися неприродним кольором шкіри: один мав темно-червону, майже винну, інший — попелясто-сіру з ледь помітним металевим відблиском.
«Дивно… від того згортка тягне сильною магією».
Кай кивком вказав на невеликий шкіряний згорток, що висів на поясі одного з незнайомців.
«Отже, він буде наш», — Роза всміхнулася.
Кай різко штовхнув дзеркало-двері вперед.
Він усміхнувся, оголюючи хижий оскал, бурштинові очі спалахнули, зіниці витягнулися в тонкі вертикальні щілини.
— Ну, привіт, — промовив він низьким грудним голосом.
Ошелешені чоловіки смикнулися, хапаючись за зброю.
Двоє одночасно кинулися на задоволеного змія. Кай перехопив їх — по одному в кожній руці. Його пальці вп’ялися в їхні зап’ястки, стискаючи з хижою силою. Але противники вільними руками різко полоснули його по ребрах відточеними рухами.
Магія Рози миттєво вп’ялася в горла нападників — тонкі рожеві нитки затягувалися з кожною секундою, стискаючи, душачи.
Роза влетіла до кімнати.
— Ти…
— Будь уважною! — скомандував Кай.
Він перехопив магічну кулю просто перед обличчям Рози. Змій підніс її до рота — і почувся хрускіт, ніби розламали кришталь.
Кай… з’їв заклинання.
Світло згасло між його зубами.
— Чорт! — заревів один із незнайомців, витягаючи клинок середньої довжини.
— Дівчисько має бути живою, — холодно скомандував демон зі згортком на поясі. Він тримався осторонь і магічно підтримував інших, його пальці ледь помітно рухалися, плетучи підсилювальні формули.
Двоє однакових — їхні обличчя й голови були повністю закриті масками, видно було лише звірячі очі — розділилися, обравши кожен собі супротивника.
Їхні рухи були чіткими, відточеними, удари наносилися в конкретні точки — нервові вузли, суглоби, сухожилля.
Один майже затиснув Кая в кут.
Роза розлютилася.
За мить вона різко вивільнила свою магію — хвиля рожевого світла з гуркотом прокотилася кімнатою. Одного з «близнюків» збило з ніг. Відлітаючи назад, він врізався в демона зі згортком і повалив його на підлогу.
Удача сьогодні була на її боці.
Хвиля також вплинула на бій Кая. Його кулак стрімко зустрівся з обличчям противника. Удар був точний, короткий.
І раптом…
Кая скрутило.
Його знудило — прямо на щойно поваленого супротивника.
Запала коротка тиша.
— Наступного разу… якщо він, звісно, буде… спочатку розривай ментальний контакт, — прохрипів Кай, витираючи рот тильною стороною долоні.
— О-у… вибач, — ніяково скривилася Роза.
— Це не я зараз обльований, так що-о… — він перевів погляд на двох, яких Роза вимкнула. — Вважай, я ще легко відбувся.
Попереду демон зі згортком почав підводитися, шиплячи від люті.
А згорток на його поясі… засвітився, пульсом.