Історія напівкровки
14 глава.
Міла створила магічну нитку, швидко обмотала Елaра й спробувала зрушити з місця — марно.
— Дай мені, — втрутився Деймар.
— Стійте! Вам не здається дивним, що він досі висить у повітрі? — запитала Роза, підходячи до Елaра. Інші переглянулися.
— Може, це не кінцева точка?
— Диво вже в тому, що він переніс нас на інший материк, — емоційно висловився Деймар.
— Не обурюйся.
— Я лише намагаюся пояснити, що в твою маленьку голову…
Не дочекавшись кінця фрази, Роза знову взяла Елaра за руку.
— Проклятий корінь в одне місце! Хапайтеся!
Щойно інші торкнулися Рози й Елaра, світло навколо чоловіка розширилося на чотирьох, стало яскравішим. І в один момент зникло — разом із групою незваних.
Коли незнайомці зникли, до місця появи магічного всплеску добіг чоловік у капюшоні оглянув територію й натрапив на тріснуте надгробок.
З-за хмар вийшов місяць і освітив кладовище та чоловіка.
Темношкірий, з ажерними закарлючками на пів обличчя, що тягнулися від чола, обводили очі й закінчувалися біля носа, створюючи враження маски.
А двоє яскраво-жовтих очей нерухомо дивилися на пам’ятник.
— Сподіваюся, ми ще зустрінемося, — вклонився надгробку, наче перед тим, хто має високий статус, і пішов далі патрулювати кладовище.
#3767 в Любовні романи
#1004 в Любовне фентезі
відьма і дар, демони та кохання, інший світ та небезпечні пригоди
Відредаговано: 10.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
