Історія напівкровки

3 глава. Полон.

Перекусили. Мама клацнула пальцями — нічого не сталося. Спробувала ще раз і ще… але все лишалося, як було.— Дивно, — прошепотіла вона.

Мама підвелася, підійшла до столика, уважно його оглянула. Повернулась до мене й усміхнулась. Потім взяла булочку й надкусила. За кілька хвилин — іншу.

— Мамо, я теж хочу.— Ні! — вигукнула вона так несподівано, що я аж здригнулася.— Тобі не можна це їсти. Воно гірке й несмачне.— Гірке? Тоді я не буду.— Добре, я тебе почула. Ми перекусили, давай трошки полежимо?

Мама підійшла до мене, обійняла й прошепотіла на вушко:— Давай пограємо в сплячих красунь?— Давай! Нам треба спати?— Можна спати, а можна тільки вдавати, що спиш. Але якщо хтось побачить, що ти не спиш — ти програла, а я виграла. І навпаки.— Ну, давай. Тільки на бажання.— Гаразд. Що хочеш загадати?— Хочу з тобою і братиком подорожувати.— Добре. А якщо програєш, то…— То що?— Будеш тут тренуватися вдвічі більше, ніж удома.— Ну ма-а-амо!— Все залежить від тебе, донечко.— А якщо нас обох впіймають, що тоді?— Тоді наші бажання не здійсняться.— Гаразд.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше