Порятунок

3 частина

Леонард та Едгар знали, що вони не мали шансів протистояти королю та його солдатам. Вони обійнялися та поцілувалися, готуючись до смерті. Вони сказали один одному, що вони любили один одного та що вони завжди будуть разом.

Але тоді сталося диво. З неба з'явився величезний дракон, який зірвав дах будинку, де вони були. На спині дракона сидів Алекс, молодший брат Едгара. Він був другим принцом вампірського клану, але він не погоджувався з політикою свого батька. Він був добрим та справедливим, а також підтримував любов свого брата та Леонарда. Він таємно допомагав їм втекти та захищав їх від небезпеки. Але він також мав свою таємницю. Він був вовкулаком, сином вампірської матері та вовчого батька. Він міг перетворюватися на вовка або дракона за своїм бажанням. Він був сильним та хоробрим, але також самотнім та незрозумілим.

Він прилетів до Острова Вічності, щоб врятувати Леонарда та Едгара від короля вампірів. Він випустив з свого рота струмінь вогню, який спалив деяких солдатів короля. Він зірвав ланцюги, якими були сковані Леонард та Едгар, та підняв їх на свою спину. Він сказав їм: "Швидко, тримайтеся за мене. Я відведу вас в безпечне місце". Він злетів у повітря, уникаючи стріл та каменів, які летіли на нього. Він поніс їх до лісу, де він мав свою хатину.

Він посадив їх на землю та перетворився на свою людську форму. Він був високим та красивим хлопцем з чорним волоссям та зеленими очима. Він був одягнений в шкіряний плащ та чоботи. Він посміхнувся до них та сказав: "Привіт, брате. Привіт, Леонарде. Я радий, що ви живі. Я Алекс, брат Едгара. Я прийшов, щоб вас врятувати".

Леонард та Едгар були здивовані та вдячні. Вони подякували Алексу за його допомогу та запитали його, хто він і як він міг перетворюватися на дракона. Алекс розповів їм про своє походження та свої здібності. Він також розповів їм, що він знає про Острів Вічності та що це була пастка короля вампірів. Він сказав, що він слідкував за ними та дізнався про їхній план. Він вирішив піти за ними та захистити їх від небезпеки. Він сказав, що він поважає їхню любов та що він хоче, щоб вони були щасливими.

Леонард та Едгар були зворушені словами Алекса. Вони обійняли його та подякували йому за його підтримку та доброту. Вони запитали його, чи він має когось, хто його любить. Алекс зітхнув та сказав, що він не має. Він сказав, що він завжди був самотнім та незрозумілим, що він не міг знайти свою половинку серед вампірів або вовкулаків. Він сказав, що він завжди мріяв про те, щоб знайти когось, хто б прийняв його таким, який він є, хто б поділився з ним своїм життям та своїм серцем.

Леонард та Едгар подивилися один на одного та посміхнулися. Вони відчували до Алекса не тільки вдячність та дружбу, але також симпатію та привабливість. Вони зрозуміли, що вони хочуть бути з ним більше, ніж друзями. Вони зрозуміли, що вони можуть дати йому те, чого він шукав. Вони зрозуміли, що вони можуть любити його так само як вони любили один одного.