-
Ми вирішили піти до місцевого бару.Так так у нашому містечку тоже цивілізація.Тут вся місцева молодь збирається.Музика,танці ну і як без випивки.
Коли ми зайшли я чесно кажучи трішки була в шоці бо контингент тут був явно не 25 плюс.О тут я вічула все те що мама мені торочила-"ти вже немолоденька пора задуматись про сімю".Але чому так,хіба одружені нехочуть кудись вийти,хіба те що ви одружений і є діти говорить що проте що треба сидіти тільки дома.Абсурд чи не так.
Ну не те щоб я була сильна тусовщиця але шкода тих людей що люблять такий відпочинок,тобто я незасуджую,але...Але який був у мене шок як ми пройшли далі,там таки зібрались люди 25 плус,тож у мене відлягло від душі.Та нехто небуть а знайомі лиця.Першу кого я побачела то це Ленку.Вона як завжди у центрі уваги.Виглядала чудово,правда трохи прибавила але тим неменше виглядала гарно.
-О привіт,які люди!-помітила нас.Тобто це все вона промовила до Петі,-яка я рада тебе бачити,ходи но до нас.
-Я не сам як бачеш ось і Катя тут.-і я таки показаласьїй і привіталася.-Привіт.
-О Катю,невпізнала,багатою будеш,-насмішкувато відповіла та.
-А я тебе зразу впізнала.
-Ой дякую,всі кажуть що я навіть незмінилась.-задоволено промовила Лена.
-Ну пішли до нас за столик.-додала та щей так подивилась на Петьку,якби хотіла його зїсти.
-Походу у когось буде весела нічка,-ідучи позаду Петра я прокоментувала тихенько.
-О Катенько навіть несумнівайся.-підморгнув той.Щоб це мало означати я ненадала значення,подумавши що він то Ленки посил зрозумів.Чи могла я подумати чим закінчиться вечір,звичайно що ні.
Але що тут я знаву забігаю на перед.Ну нетерпляча я..
А тим чвсом вечір продовжувався.Ми сіли застолик до наших шкільних друзів.Знаєте спочатку я подумала що то якісь незнайомці бо половину з нх я просто не впізнала.Хтось змінився в кращу сторону ну а хтось в гіршу.Ну а Ленку можна віднести до категорії відьми чи що,бо точно знає якісь секрети молодості.От Андрія Ленки колишнього хлопця а за сумістництвом першого красавца в школв я б точно невпізнала.Полисів,поправився,обвівся пивним животиком.Ну від красення номер один нелишилось ну майже нічого.Просто сильні разючі зміни.Ну ви не подумайте він красивий але те що було і що лишилось ну це великі зміни.Правду кажучи легко бути красивим у молодості,бо для того тобі майже нічого не треба робити,Хоча як подивитись Петро то навпаки,ну я маю на увазі що прибавив але це його покращило.Він став мужніший,підкачений,сильний,гарна стрижка,а погляд он який впевнений і хитрий.Що ,то що мене спіймали на розгляданні.ова.Я поспішно відвела погляд зловивши від Петра підморгування.Та щож тут таке...
-Ну що народ щось замовимо.хто що буде?-запитав той,взявши ситуацію в свої руки.Ми зробили замовлення і воно тутже було у нас на столі.Ніхто не барився,підняли чарки і випили.Невстигли випити як наступний тост і так далі.Незчулась я як впяніла,тож вирішила піти до вбиральні.Ніж дісталась до місця признчення таки зрозуміла свій рівень спянілості.Ноги мене неслухались,а голова паморочилась.Як так сталося не знаю.Вечір тільки почався а я впяніла від трьох чарок.Треба їхати до дому а то ще осоромлюсь.Вирішила що якщо повернусь ніхто невідпустить тому маршрут направила додому.Вийшла на вулицю але не побачила ні одного таксі.Ну все таки в невеличкому містечко невеликий вибір з комфорту.Прийшлось повертатись,може хтось підкаже номер служби таксі.
Коли повернулась за столиком лишилось не так багато люду,де всі подались,але коли розвернулась то зрозуміла де.Люди почали танцбвати.хто ским а от коло Петра вигиналася Ленка,тху а мені то до чого,чому я замітила саме їх.Чесно незнаю чому,але я відчула що вміст всього випитого підійшов до горла і просився на зовню.Тож я зірвалась і побіглп в туалет.Ну і добре зробила бо тільки і встигла як до бігти і обійняти унітаз,ну та незприємних видовищ ну вже як є.Незнаю скільки так просиділа,але відчуття що довго вже ноги затерпли,хотіла вже підійматися як почула стукіт.
-Катю...ти тут?-почула голос Петра.
-Так,все добре повертайся до всіх.
-Вийди будь-ласка.-промовив той.
-Ні,- моя відповідь була катигорична,як я можу вийти в такому вигляді.Ну я себе не бачела але не дурна розуміла що схожа зараз на опудала.
-Катю не дурій,вийди будь-ласка.Я не піду поки ти невийдеш і я непереконаюся що все добре як ти і сказала.
-Петь я вже сказала що все добре.
-Ти пів години сидиш в туалеті.
-ні ти помиляєшся,я другий раз зайшла.
-Ну я і за цей другий говорю.Тобі погано?
-Так було ,але зараз все добре,можеш йти..а чекай а можеш викликати таксі мені я хочу додому.
-Катю виходь я проведу тебе додому.
-Добре тільки не дивись на мене,нехочу тебе налякати.
-Добру ,кать відкрий.
Я відкрила двері і зразу побачила його пронизливий погляд.
-Ти казав що недивитимишся,-обурилась.
-Вибач невтримався.
#269 в Сучасна проза
#1940 в Любовні романи
#417 в Короткий любовний роман
перше коханя, дружба між хлопцем та дівчиною, зустріч через час
Відредаговано: 02.03.2026