1 Глава

Моя історія не є надзвичайною,але вона неймовірною для мене.А також є доказом що зазвичай ми не помічаємо те особливе що нас оточує.Але це вже я задалеко зайшла...Тож почнемо,мене звати Катя і це моя скромна історія кохання!

-Привіт мамо,щось важливе,  я ще на роботі тож неможу довго говорити.

-Привіт.Та ні як завжди,хочу дізнатися як справи,бо ти така зайнята що ніколи не маєш час передзвонити.-почала жалітись мама.

О починається подумала я.Нічого намічається...Але можливо вона таки права я постійно зайнята,що навіть і на себе часу невистачає,ось коли я останній раз була в перукарні, та давненько бо нароботу мені достатньо зробити пучок або заколоти волося і вуалля. Та що б вийти в люди з рештую на побачення то негодиться.О які побачення тоже мені Катю тобі що було замало попередніх стосунків.?Що за мода зараз нерозумію ,немає нормальних чоловіків, вимерли як колись динозаври, чи це просто в них така ревність що жінка може бути теж успішно.Ой щось мені понесло не туди.

-Ало Кать, ти ще тут?

-Вибач,справді зайнята,давай вечером наберу. 

-Та добре,добре але просто скажи чи ти приїдеш цього місяця чи так я завжди?

-Мам,незнаю ще,а що?

-Ну по перше я небачела свою дочку більше ніж пів року, а по друге твоя сестра приїде зі своїм хлопцем.Тож це подія ми маємо зібратися всі.А до речі з ними приїде ще друг"неодружений"як що щось.Правда на рік від тебе молодший та це немає значення.

-Мам,вибач до мене прийшли, неможу говорити,па цілую потім передзвоню. -недавши мамі отямитись відключила телефон,бо ця розмова почала дратувати, та зрештою в мене справді багато роботи тож я з головою занурилась у неї,аж під вечір згадала що мала передзвонити мама,але згадала минулу розмову, передумала. 

Знову вона за своє, хоче мене посватати неважливо що навіть в очі небачела цю людину.Але мама таки вирішила не здаватися,сама передзвонила.

-Ало,якраз хотіла тебе набрати. 

-Ну так звичайно, несумніваюся.То що ти приїдеш?

-А коли планується святкування?

-На наступні вихідні. А до речі я тут бачила Лену твою однокласницю, то вона казала що ваш клас збирається на зустріч випускників якраз на наступні вихідні, то в тебе аж три причини приїхати. 

-Нагадай яка перша!?

-Як яка ,навідати своїх батьків!!!

-Та жартувати я несердься. 

-Я дала Ленці твій номер, тож вона тобі передзвоне. 

-Добре мам,але ще точно не знаю,мені треба узгодити з начальством,бо сама знаєш дорога далека, треба взяти відгул.

-Ну знаєш, це вже вирішино,я всім сказала що ти будеш. Тож вибачай але мусиш підкоригувати свій графік.

Ситуація мене звичайно що обурила бо вона завжди так все вирішує за мене.Тому я втекла навчатися по далі від дому та з рештую і залишилась тут знайшовши хорошу роботу. Тому і так часто не виходить їздити до них.Тай мені більш спокійніше тут чи що.

Так я вже не маленька,але і не стара так як мама собі думає бо каже що мені вже пора заміж.Ну які там роки у 27,але напевно в нашому селищі цей вік вважають солідний, щоб бути вже заміжньоою ну і як мінімум хоч одну дитинку мати.Я пішла іншим шляхом. Після школи поступила в інститут внутрішніх справ, а після закінчення почалась моя кар'єра. Спочатку просто як асистент,потім помічник,а тепер ось працюю в адвокатській конторі,молодшим адвокатом.Це не вершина але зрештою непогано, мені дають посередні судові процеси,від розлучень до поділів майна тощо.Тож я самостійна незалежна жінка, яка забеспечує себе сама. 

-Ну ти ще там,чому знову нічого невідповідаєш?-невщухала мама.

-Щось придумаю ,мам.-видихнула з розпачем, розуміючи ,що все таки треба їхати,вона невідчепится.

-Ну тоді незабуть придбати плаття, бо знаючи тебе з тих костюмів невилазиш. 

-Та є в мене плаття,-відповіла з обуренням,а подумки почала прокручувати чи все таки є.

-Добре,але врахуй,якщо ти не візьмеш або не купиш то я сама тобі куплю, обирай!?

-Добре,куплю я собі плаття!-здалась,бо сперечатись марно,точно ще купить...

Ну і чому я на роботі чітка і зібрана а з мамою неможу відстояти свої межі.Завжди задаю одне і те саме питання собі.Та я й сама не знаю. От моя молодша сестра Іра зовсім інша,вона принципі чимось схожа до мами характером,а я напевно в тата.Бо тато з мамою ніколи несперечається,завжди погоджується на всі її затії.Ця м'якість і млявість точно від нього. З тими роздуми я і заснула...