Глава 10. Навчальний день

Глава 10. Навчальний день

Сонце тільки-но починало висвітлювати поле, коли Громов загасив недокурену сигару, підвівся й пішов до табору. Солдати ще спали — одні в наметах, інші в блиндажах, хтось умудрився заснути прямо в окопі, накрившись бушлатом.

Громов глибоко вдихнув, поставив руки на пояс і гримнув:

— Підйоооом, солдатики! На ноги!

У таборі підскочили, наче після вибуху. Хтось вивалився з намету, заплутавшись у спальнику, хтось шукав берці, хтось матюкався, хтось поспіхом застібав ремінь.

Першим вискочив Панда — кремезний широкоплечий боєць із круглим обличчям і вічною усмішкою.

— Товаришу командир, ми думали, що сьогодні вихідний! — протягнув він сонним, але веселим голосом.

— Вихідний буде після перемоги, — відрізав Громов. — Ставай у стрій.

За Пандою вибіг Веник — худющий, високий, весь час нервовий, але кмітливий. Солдати прозвали його так, бо він міг за п’ять хвилин навести порядок на будь-якій позиції.

— Товаришу командир, а можна хоч каву перед строєм? — пробурмотів він.

— Можна, — Громов кивнув. — Але після строю. І після того, як прокопаєш п’ять метрів траншеї.

Солдати зареготали.

Поруч став Опер — колишній поліцейський, серйозний, зібраний, з поглядом, який декого лякав більше, ніж автомат.

Поруч із ним — Турбо, дрібний, моторний пацан, який завжди говорив швидше, ніж думав.

І, звісно, Кавказ — вусатий, смуглявий, з густим акцентом і невгамовним характером.

— Ставай рівно, Кавказ, — сказав Громов, дивлячись на нього. — Або тебе знову на першу лінію відправити копати, поки ти не станеш нижчим за окоп?

— Командир, я і так низький, — гордо відповів Кавказ. — Якщо ще копать — люди думать будуть, що я кріт.

Стрій вибухнув сміхом.

⸻

СТРОЙ

Громов пройшовся перед солдатами, зупинився посередині й сказав:

— Слухайте уважно. Сьогодні працюємо по новій системі. Перша група — навчання. Друга група — укріплює другу лінію оборони.Завтра міняємось.

У шанси у нас мало, але якщо ми не будемо працювати — їх не буде взагалі.

— А БМП? — крикнув Панда.

— Зробимо для нього позицію сьогодні. Хочу, щоб машина стояла так, щоб її не видно, але щоб вона могла знищити будь-кого, хто сунеться.

— А КамАЗ? — запитав Веник.

— Сховаємо на другій лінії. Але це після обіду. Зрозуміло?

— Так точно!

Громов кивнув.

— Добре. Перша група — за мною!Друга — беріть лопати й до роботи.

⸻

НАВЧАННЯ. Польовий курс Громова

Перша група вибудувалась на полі. Громов підійшов до них із автоматом у руках.

— Сьогодні будемо вчитись стріляти, рухатися, працювати в окопах. Хочу, щоб ви знали: коли почнеться справжній наступ, у вас не буде часу думати. Тільки діяти.

Він подав знак:

— Панда, виходь!

Панда вийшов уперед.

— Ставай у положення для стрільби лежачи.

Панда ліг. Громов поправив йому руки:

— Тримай гвинтівку нижче. Ноги ширше. Дихання рівне. Стріляти будеш не так, як у тирі. Тут усе — життя чи смерть.

— Зрозуміло, командир, — пробубнів Панда.

— Тільки не засни там, — кинув Турбо і ухилився від легкого стусана.

Громов подав команду:

— Вогонь по мішені!

Панда вистрілив чергою. Кулі пішли занадто високо.

— Ти що, літаки збиваєш? — буркнув Опер.

Панда зареготав:

— Командир казав — думать не треба. Я от і не думав.

— Добре хоч дихаєш, — відповів Громов. — Наступний!

⸻

ТАКТИКА В ОКОПІ

Громов повів групу в окопи, які вони вчора викопали.

— Лягли! — скомандував він.

Солдати попадали в окопи, Панда мало не приземлився на Веника.

— Ти мене задавиш колись, слоняра! — заволав Веник.

— Я пухляш, але добрий, — радісно відповів Панда.

— Тиша! — Громов кинув у окоп… порожню гранату.

Солдати закричали і пригнулися.

— Ось що буде, якщо ви не будете думати, — сказав командир. — Перший, хто висунив голову — вже труп. Тут виживають ті, хто ховається швидше за всіх.

Він показав, як правильно рухатись у траншеях, як робити короткі перебіжки.

⸻

ІМІТАЦІЯ БОЮ

Громов відійшов на 20 метрів.

— А зараз — робота під обстрілом. Я буду кидати гранати. Ви — реагуєте. Після вибуху — вискакуєте, стріляєте по мішені і повертаєтесь у окоп.

Турбо нервово глянув на Кавказа:

— Ти ж знаєш, я панікую під вибухами…

— Не бійся, братик, — посміхнувся Кавказ. — Я якщо що, накрию тебе своїм тілом.

— Та ти мене задавиш! — Турбо відскочив.

Кавказ образився:

— Я спортивний!

Громов кинув світлошумову гранату.

БАХ!

Солдати вискочили, відкрили вогонь по мішенях, знову пірнули в окопи.

Опер вистрілив найточніше. Громов кивнув йому:

— Так тримати. Якщо війна почнеться — ти поведеш частину групи.

— Є! — коротко відповів Опер.

⸻

ПЕРЕРВА

Через годину солдати важко дихали, червоні, втомлені, але налаштовані.

Панда впав на землю:

— Командир, я більше не можу… Дайте хоч хвилину, а?

— Дам, — сказав Громов. — Але одне питання: ти хочеш вижити?