Історія без маски

Друзі, яких немає

Віка думала, що знайшла справжніх друзів. Оля, Тарас, Іра — з ними вона була готова розділити всі труднощі. Але її чергове відкриття було ще болючішим.Одного разу, коли вона розмовляла з Ірою про пережиті стосунки з Сергієм, дівчина раптом сказала:

— Ти справді віриш, що він тебе любив? Віка, ти ж зрозуміла, що все це була просто гра?

Віка почула ці слова, наче удари по собі. Це було, ніби вся її віра в те, що вона комусь важлива, раптово розпалася. Іра не була другом, і Оля — теж. Вони були тільки тими, хто зручно розмістився в її житті, поки це їм вигідно.Вона вирішила більше не залежати від того, чи приймуть її інші. Але перед тим, як відштовхнути людей, вона зрозуміла, що повинна знайти внутрішню стійкість, щоб не залишитися на самоті. Тому що реальна сила починається з того, як ти ставишся до себе, а не від того, як ставляться до тебе інші.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше