Історія дівчинки

Був звичайний зимовий вечір 2008 року, та дещо його змінило.О 17:45 на годиннику народилося дитя, яке назвали Вікою. Це була на перший погляд нічим не особлива дівчинка, яка ні в чому не відрізнялася від інших. Але не все так просто. Її життя виявилося не легким.

Віка мала люблячих батьків, які завжди піклувалися про неї і підтримували в труднощах. Вони прагнули зробити все можливе, щоб дати своїй дочці найкраще. І хоча іноді це не було легко, вони завжди стояли поруч і намагалися допомогти.

Однак, незабаром сталося те, що змусило змінити погляд на Віку з боку оточуючих. Віка захворіла на важку хворобу, яка була в той час поширена. "У неї коклюш", — сказав лікар. У дівчини були ще брат і сестра, які вслід за нею підхопили ту ж хворобу. Батьки були дуже стурбовані і робили все можливе, щоб підтримати дітей.Близько трьох місяців діти пролежали в лікарні. Віка помітно схудла, пропав апетит, а постійна нудота переслідувала її. Виписали дівчинку через три місяці, але ще близько трьох тижнів Віка просиділа вдома. Вікторію змушували вчитись: "Навчання допоможе тобі потім у дорослому житті", — казала мама. І хоча для дівчинки це не завжди було зрозуміло, вона все одно прагнула виконувати те, що від неї вимагали.Коли закінчився лікарняний, настав час повертатись до школи.Віка прокидалася о 6:00 ранку, одягала шкільну форму, снідала,брала ранець і сідала в машину, щоб вирушити у світ знань. Приїхавши до школи, дівчину стошнило так, що, ще до того як сісти в машину, вона мусила випити таблетку. Вона зробила це прямо на взуття свого однокласника Максима. Як добре, що тато був поруч — він швидко прибрав все і забрав Віку додому.А коли дівчина приїхала до школи наступного дня, її всі почали обзивати і цькуватиОсь з цього і почнеться найстрашніше. Кожен день, коли вона приходила до класу, чула від однокласників "дуже гарні" слова. Вся в сльозах, вона поверталася додому і з часом закрилася в собі. Це залишило сліди на її навчанні: вона завалила ДПА з математики. Пробула у такому стані до 5 класу. Ох, і не прості для неї були ті три роки. Але вона впоралася.

Настав 5 клас. Віка перейшла з молодшої школи в середню, де змінилися вчителі. Прийшло п'ятеро нових дітей, які швидко влилися в колектив і почали гнітити її. "Але все погане колись має закінчитися", — казала вона собі. Не звертаючи уваги на погане, в дівчину закохався її однокласник. Хоч цькування не припинилося, воно хоча б трохи зменшилося. Його звали Сергієм, і він був старший за Вікторію на рік.