Р 13. «Телебачення, паніка і плутанина з іменами»

Одного дня у чат прилетіла новина від Влади (хто б сумнівався):

Влада:

“ДІВЧАТА! Ми в телевізорі! І це не жарт!”

Спочатку всі подумали, що вона знову щось переплутала, як тоді, коли «турнір із батонів» виявився «турніром із батутів».

Але цього разу — все було серйозно. Один із журналістів місцевого телеканалу побачив їхній конкурсний виступ і вирішив показати його в рубриці “Юні таланти нашого міста”.

— Нас покажуть по телевізору? — Саша вже уявила, як бабуся кричить на весь двір: «Ото моя внучка стрибає!»

— Тобто… реально? Прямо по телевізору, а не в сторіс? — Маша вже репетирувала посмішку «на екран».

— Може, нам дати інтерв’ю? Я скажу щось розумне, типу “Гімнастика — це філософія руху!” — запропонувала Влада.

— Головне, щоб він не назвав нас “групою підтримки футбольної команди”, — буркнула Поліна.

День показу настав.

Всі зібрались у Маші вдома — з попкорном, пледами й налаштованим телевізором.

І ось — заставка! Ведучий в окулярах та з мікрофоном у формі мікрофона (тобто — стандартний ведучий) урочисто каже:

— А зараз — дивовижне відео від молодих танцюристок!

— ТАНЦЮРИСТОК?! — закричала Катя.

— У нас там шпагати, фляки, перевороти! — обурилась Саша.

— Ну, ми ж рухаємось красиво… — спробувала захистити ведучого Влада.

— Він ще нас “танцюристками з району” назве, — буркнула Поліна.

На екрані пішло їхнє відео.

Музика. Трюки. Посмішки. І, звісно, “гімнастичний краб” — момент слави Маші.

— О, дивіться, дивіться, зараз я! — закричала Маша.

— А ось я махаю рукою, — встигла показати Саша.

— Чекайте… Чого це він каже: «А от ця юна артистка — мабуть, Марина»?!

— Я не Марина! — обурилась Поліна. — І я не артистка! Я — спортсменка з характером!

Ведучий далі плутав усіх:

— А тренер, здається, ось ця дівчинка з окулярами.

— Я не тренер! — заволала Влада.

— Він мене з Катею переплутав! — в один голос вигукнули і Катя, і Влада.

Але знаєш що? Глядачам — сподобалось.

Після показу у соцмережах з’явилось купа коментарів:

«Ці дівчата — вогонь!»

«Молодці, видно, що команда!»

«Хочу теж навчитися як той краб!»

А підпис під відео на сайті новин вийшов епічний:

«Дівчата, які танцюють гімнастику»

— Ну… хай буде так, — зітхнула Катя. — Якщо ми вже “танцюристки”, то хоча б круті.

— І взагалі, — додала Поліна, — хто ще може сказати, що випадково потрапив у телевізор?

— Ми ще й не таке можемо, — усміхнулась Саша.

Мораль розділу: Навіть коли твоє ім’я переплутали, а твою гімнастику назвали танцями — головне, що ти світлишся від щастя. А решта — справа техніки (і Влади).