Про Алю читайте справу №1, фінал 18
Через 2 тижні після простави Костя я мав виїхати по справі до невеличкого містечка. Потрібно було укласти одну угоду між місцевою середньою компанію та «Техносвітом». Я знав,що в це містечко переїхала Аля після того, як закінчила 9 класів. Я навіть хотів зустрітися з нею, але потім передумав. Чомусь побоювався її кохання. Тому просто відвідував бізнесовий центр, вів перемовини, готував документи, а у вільний час просто гуляв містечком, не думаючи про Алю.
Одного разу перед моїм приходом у бізнес-центрі сталася надзвичайна подія. У кімнатах, які мали статус секретного об'єкта, сиділи двоє охоронців та стерегли сейф із грошима.
—Усе на місці. Доба чергування скоро завершиться. Увечері ресторан,я на премію ескортницю замовив з «Супермоди»,подивимося,може й ніч із нею проведу.—сказав охоронець.
—Ти про сейф не забув?—по рації звернувся до нього колега.
—Та ні, усе під контролем. Сейф цілий, двері зачинені.
—Добре, я тут каву ☕ п’ю. Хочеш, заварю тобі? Чи, може, 🍻 пиво?
—Не відволікайся, пильнуй вхід. Це закрита територія, сам знаєш.
—Та знаю, знаю. Хто сюди полізе? Ми ж не банк.
— Усе одно, будь напоготові.—попросив охоронець, уже мріючи про ресторан і ескорт.
—Привіт,Гусар!—почув він дзвінкий голос і раптом побачив перед собою дівчину
—Ти хто? Як сюди потрапила?!
—Ти ж ескорт замовляв, підписався «Гусар». Я від агенції.
—Я? Ескорт? Та я після роботи замовляв, у ресторан!
— А я от зараз приїхала. Наша агенція любить сюрпризи!
—Сюрпризи? Це закрита територія! Сюди стороннім не можна!
—Ой, Гусар, ескортниці вміють телепортуватися!—всміхнулася дівчина
— Я серйозно. Хто тебе впустив?—розсердився охоронець, записаний серед клієнтури «Супермоди» як «Гусар»
—Телепортація. То що, «Гусар», 🐛 підемо в ресторан?
— Я ж сказав, після роботи! І не сюди, а в ресторан!
—Ну то давай поїмо, як у ресторані. Замовимо їжу, кур’єр привезе.
—Ти надто наполеглива. Що за агенція?—охоронець підозріло глянув на дівчину
—«Супермода»! Ти що, забув, де мене замовляв? Ти ж платиш за ескорт, правда?
— Плачу, але потім. Після ресторану.
—Краще зараз. Гроші де?
—Я сказав, потім!—дратувався охоронець
— А там що? –поцікавилася дівчина, показуючи на сейф—Може, звідти візьмемо? Може, тут і на обід, і на вечерю в ресторані, і на все інше вистачить
—Ти як розмовляєш? Це сейф, туди не лізь!—злякався 🪿 «Гусар»
—Ой, та я тільки гляну!—заспокоїла його дівчина, взявши зі столу ключа і наблизившись до сейфа.
—Поклади ключ!
Але дівчина вже підійшла до сейфу і відкрила його
—Ого, скільки💶 купюр! На ресторан точно вистачить!
. Охоронкць кинувся до неї
—Ти що задумала?
—Не нервуй, «Гусар»!
Охоронець хотів скрутити дівчину, але в неї був електрошокер.
—Бувай, «Гусар»!—сказала вона
І «Гусар» упав.
Тут другий охоронець підбіг.
—Що тут сталося?!
—Твоєму другу погано. Допоможи йому.—відповіла дівчина.
—А ти хто?
—Я ескортниця. Твій друг замовив мене для ресторану.
— Ескорт? Сюди?
—Агенція любить сюрпризи.
Охоронкць побачив, як його колега ворушиться і звернувся до нього
—Ти не сильно постраждав?
Дівчина попередила його, знижуючи розряд електрошокера:
—Обережно, не поспішай.
—Що ти робиш біля сейфа?
—Та просто дивилася.—невинним тоном відповіла дівчина
—Ти відкрила сейф?
—А що, не можна?
— Відійди від нього!
—Ой, вибач, ще один сюрприз!
#273 в Детектив/Трилер
#119 в Детектив
#404 в Сучасна проза
розслідування вбивств, таємниці і помилки минулого, кохання і самотність біль і радість
Відредаговано: 31.05.2026