Початок дороги в доросле життя

Я закінчила школу, 11 клас, і прийшов час вибирати майбутній вуз , професію. Я довго думала , вибирала ....і в кінці просто псіханула і подала документи тільки в один коледж і відразу ж оригінал. 

Не знаю чому саме так і чому саме туди....просто почула десь краєм вуха , що той заклад точно прийме на навчання

 Дуже хвилювалася, адже якщо не приймуть , то в барса, біля дому. Я так того не хотіла 

І як мама прийшла з роботи і сказала :"Доню, прийшов лист з коледжу". Я відкрила його і перше що почалося в очі:" Ви прийняті на навчання. Приїжайже на поселення в гуртожиток" . Мені аж лекше стало , тривоги кудись пішла.

 Я дуже хвилювалася коли їхала на поселення. Думала : в яку кімнатупоселять? З якими дівчатами? Які умови? ....

Але як приїхала побачила кімнату на 4 ліжка 1 вікно шкаф 4 тумбочки , подумала :" могло бути і гірше" . А потім познайомилася з дівчатами , всі такі прості як і я . Ми швидко здружилися. Ми в той же день робили ремонт і в той день попало день народження Соні і Ми його після ремонту відсвяткували і рлзїхалися подомах.

І нарешті настав той день 31 серпня , коли всі з'їхалися, щоб 1 вересня піти на перший звоник .Ми ще тоді майже нікого не знали 

На наступний день пішли на перший звоник. Від студентів коледжу був невеличкий концерт, після якого ми пішли на перші пари, де познайомилися з своїми одногрупніками. Нас у 4 всі питали чи ми не з одного села , бо дружні такі... 

І тут пішло студентське життя . Пари коледж