І раптом вийде блискавиця, А за нею грізно грім гука. Зі́́гнеться під краплями травиця Та зрадіють квіти на луках.
Ми зустрілися в такий же день, Та посмішки грозу прогнали. Ду́шам захотілося пісень, І ці пісні нас поєднали.
Однак...
Наш блюз скінчивсь і не почавшись, Ледь забринівши стих акорд. Розійшлись, фіналу не діждавшись, І знов в душі панує норд.
А жвавий дощ оцей травневий Все нагадує мені тебе Зрошуючи садок вишневий, Біля якого річечка тече.
А блискавиця вже десь зникла, Лиш чути відгук грому вдалині. На цьому місці залишився Лиш ле́гкий спомин для душі.
О, вони обов`язково ще вернуться! Знову пристрасть танець заведе, Спалахи яскраві із громом сплетуться. Та... вже іншою історія буде... |
Відредаговано: 23.10.2019