Жити для себе

Я ніколи не будував планів на наше спільне майбутнє. Та взагалі планів на тебе я не будував. Ти не входив у мої плани. Вибач сину, але я не хотів псувати своє життя несподіваною вагітністю дівчини, яку знав лише кілька тижнів. Тож коли вона прийшла і сказала, що у мене буде дитина, я одразу розставив свої пріоритети. "Мені дитина не потрібна, мені тільки 20." Запропонував їй зробити аборт. Але вона відмовилася, сказала, що не вбиватиме тебе. Що ж нехай. Нехай тоді вбиває своє життя, а я не буду. Я хочу пожити для себе, в своє задоволення. 

Я не бачив твого народження, зростання, юності. Лише коли моя юність пройшла і я нарешті нагулявся та задумався про сім'ю згадав про тебе. Де ти? Що робиш? Може ти вже й сам маєш сім'ю? А може навіть дітей? А у мене от дітей немає, дружину таки знайшов, а дітей не вдається надбати. Причина в мені, лікарі лише розводять руками. Кажуть, що я безплідний. А потім і того не стало, дружина пішла до іншого. Вже має іншу сім'ю, має дітей. 

А що маю я? Хіба що себе? І то самотнього та хворого. Навіть собаку не можу завести, бо не зможу про неї подбати, я про себе навіть не можу подбати. Ніколи не думав, що при такій буремній молодості може бути отака от самотня та сумна старість. Як, то кажуть немає навіть кому кружку води подати. 

― То що там, Зіна? Ти розшукала мого сина? ― запитав я немічно виходячи з квартири сусідку. 

― Розшукала.

― І що? Що він сказав? Допоможе мені старому, бач, нема кому за мною ходити. Та я ж не хочу задарма, квартиру на нього перепишу. 

― Передав тобі лист, почитаєш. ― відповіла Зіна простягаючи мені планшет з електронним листом.

"Ну привіт, тато. Вибач, але я вважаю себе занадто молодим, щоб вбивати своє життя на старого дідугана, якого навіть не знаю. У мене були люди, які зростили мене та доглянули, тож я краще розділю цей час з ними. Та й до того ж у мене є своя сім'я, дружина скоро народить мені сина, тож я хочу правильно розставити свої пріоритети. Я хочу жити в їхнє задоволення. Для цього мені не потрібна твоя квартира, у ній ніколи не було місця для мене. А в моїй, на жаль, немає місця для тебе. Я найняв людину, яка подасть тобі кружку води. А я, хочу розділити свій час з тою, хто постійно простягав мені її з самого народження.  Я не псував твоє життя своєю присутністю, а ти, будь ласка, забезпеч моє своєю подальшою відсутністю."

― Ось так, догулявся нарешті? Твій син правий, ти його не вартий. Але він кращий за тебе, бо просив мене наглянути за тобою. Він все оплатить, але ти зобов'язаний все одно переписати на нього квартиру. Зроби хоч раз в житті щось для інших, а не тільки для себе. 

Зіна говорила, а я мовчав і думав. Проживши ось так своє життя, постійно в пошуках задоволення, чи задоволений я зараз? 

Якщо живеш лише для себе не чекай, що хтось житиме для тебе.