Самовпевненість

"Можна вважати ця робота вже у мене в кишені. Я ідеальний кандидат. Досвід, розум, розуміння все при мені." З такими думками збирався на співбесіду Олександр. Він одягнув діловий костюм і усміхнувся своєму відображенню у дзеркалі. Йому так і сказали телефоном: " Ви нам підходите. Але буде лише одна співбесіда, завтра на 10 : 00. Не запізнюйтеся! Не упустіть свій шанс". 

На дворі дощило, тож він обережно, минаючи всі калюжі, добрався до машини. "До співбесіди ще 45 хвилин, на дорогу потрібно 30 хв. Ще встигну купити кави по дорозі." Він заїхав у місцевий супермаркет. І гордо пішов до кавомашини. " Ох, якби ж ці всі люди тільки знали, що перед ними майбутній директор найбільшої компанії у місті." 

Олександру не здавалося за потрібне дивитися під ноги. Бо під своїми ногами він вже уявляв усіх тих людей. Тож він не помітив розлитої кави на підлозі супермаркету. Його лаковані туфлі так і блиснули. Він не просто впав, а ще й проїхався на слизькій підлозі. Приїхав прямо до стійки з яйцями. Скільки десятків на нього тих яєць впало він і сам не знав. Лише коли яйцевий град закінчився він усвідомив, що сталося. 

Тепер усі ці люди знатимуть його не як директора компанії, а як "це той чоловік, що влетів у стійку з яйцями." Він не може в такому вигляді поїхати на співбесіду,  а переодягнутися вже не встигне. Все, що залишалося купити сміттєві пакети, щоб застели салон авто. А ну і звісно стаканчик кави. 

Впевненість у собі - це добре. А от самовпевненість вже ні. Щоб не переступити цю межу варто дивитися собі ноги, а не під носа.