Історії, які смакують з кавою

Життя в пляшці.

   Якби ви зустріли мене 5 років тому, я б точно лежав десь коло смітників. Як завжди п'яний, як завжди без змісту бути щасливим. Але я знайшов зміст в чому іншому, в Комусь іншому. Це змінило мене назавжди. І зараз, я повертаюся туди лише для того, щоб викинути порожню пляшку від "Сітра". 

    Я відрив сміттєвий бак і кинув туди порожню пляшку, а 5 років тому я дістав би її звідти, щоб потім здати і купити за неї нову. В серце закралася одна думка, вона не полишала мене. Спочатку я подумав, що це безглуздо, але все більше відчував себе безглуздим, через те, що не роблю це. Тож я швидко відкрив гаманець і зробив те, що задумав. 

   Новий день для Арсена зовсім не новий, це лише продовження вчорашнього дня. Такого ж гидкого, як і він сам для себе. Арсен спився коли втратив сім'ю, тоді роботу, тоді друзів, тоді і власне життя. 

   Пора обшукати сміттєві баки, там він точно знайде кілька порожніх пляшок. І ось одна з написом "Сітро", але всередині щось є. Невже це гроші, щоб їх дістати пляшку потрібно розбити. А якщо це не справжні? 

   Зрештою він розбив її, там лежала нова купюра у 1000 грн, а на ній напис олівцем: "Твоє життя, не в пляшці, а поза нею." 

   Якби ви зустріли Арсена 5 років потому, ви б знали, що той напис став кінцем для постійно вчора, і нове завтра нарешті настало. Він загубив своє життя у пляшці, але там і віднайшов його заново. 

Роби те, що інколи здається безглуздим,  щоб врятувати безглуздого.  І не марнуй своє життя на те, що марнує тебе.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше