Солодкий присмак прощання

Все, що залишилося від моєї присутності у твоєму житті умістилося в маленьку коробку, яку ти надіслав мені з невідомих причин. Здавалося, вона випромінювала ледь помітне сяйво спогадів. Два місяці… Ціла вічність без твого голосу, без твого тепла, без твого запаху, що став частиною мого повітря.

З тремтячими руками я розкрила коробку.Першими мої очі побачили знайомі золотисті обгортки – "Ferrero Rocher" – і білі, ніжні кульки "Raffaello". Усередині, між косметичними засобами, лежали мої дві  кофтинки, ті самі, в яких мені було так затишно поруч з тобою. Обережно взявши кофтинку до рук, я піднесла її до обличчя.

І враз… час схлипнув і переніс мене назад. Той самий, неповторний аромат. Легкий відтінок твого одеколону, і ледь вловимою ноткою чогось такого… твого. Це був ти. Живий, справжній, поруч.

Мене накрила хвиля спогадів. Ось ми сидимо на дивані, ти обіймаєш мене, і я ховаю обличчя у твою футболку, вдихаючи цей п'янкий аромат. Кожна ниточка тканини зберігала частинку тебе, частинку нашого спільного минулого.Ось ми вдома, дивимося фільм, і ділимося золотими обгортками "Ferrero Rocher". Кожна річ у коробці несла в собі не лише твій запах, але й спогади про твою ніжність, твою турботу.

Я міцно притиснула речі до себе, заплющивши очі. Дофаміновий флешбек вдарив такою силою, що на мить я відчула твої обійми, тепло твого тіла, чула биття твого серця. Це було так реально, так інтенсивно, ніби ти знову поруч, хоч і всього на мить.

Сльози самі по собі потекли по щоках. Це були сльози смутку за тим, що минуло, але водночас і сльози вдячності за цей останній, несподіваний подарунок. Ти надіслав мені себе. Не повністю, лише відблиск, лише спогад, укладений в тканину твоїх речей. Але цього виявилося достатньо, щоб наповнити порожнечу хоча б на цю коротку, солодку мить.

Я знаю, що це прощання. Фінальна крапка в нашій історії. Але цей дотик твого аромату, це відчуття тепла і близькості, залишиться зі мною надовго. Це як останній ніжний поцілунок, прощальний дотик душі. Дякую тобі за цю мить. За те, що навіть на відстані ти зміг мене обійняти. Востаннє, але так солодко… так сильно.