Розділ 15 "Арина Тут і Там"

Хоча зараз у Надсвіті була ніч, але людей було, наче зараз проходить Весняна Ярмарка. Всі вони буквально десять хвилин тому сиділи по своїм будинкам, з тревогою очікувавши інформацію про подальші дії. Сьогодні ввечері у Храмі відбувалося щось дивне: заступник радника Равіс оголосив про тимчасове закриття Храму і закликав всіх по-мінімуму виходити з дому. Біля Храму весь цей час лунали магічні закляття і якісь дивні звуки, схожі на рик дивних істот. Через півгодини після прибуття радника Арини Брайлі все стихло, але натомість через годину було об’явлено «ізоляційне життя», після чого почалася ця метушня.

                Арина сиділа в своєму кабінеті  в будівля Ради і нервово крутила перо. Тільки що вона розмовляла з воєводами і розповіла їм реальну ситуацію. В результаті цієї розмови було прийнято рішення підвищити захист воєводств, шляхом створення магічного бар’єру та приведення армії Надсвіту в стан підвищеної готовності. Також було вирішено ізолювати Храм заклинанням та приставити до нього охорону, у вигляді не менше 15 магів та 10 воїнів, щоб ніяка істота з Кунабортісу не вибралася у Надсвіт. Арина розуміла, що рано чи пізно з’являться міжпросторові дірки і цей захист буде марним, але поки що так було потрібно.

            У двері постукало і в кабінет зайшли відразу троє людей: сідий старезний маг, рудий високий кремезний чоловік та маленька чорноволоса  жінка, за якою в кабінет забігла лисиця.

 - Ну що ж, дякую вам, що прийшли зараз. У нас немає багато часу, тому одразу перейду до діла. – відразу почала Арина, - Отже, майже все те, що я сказала людям – неправда. Храм зачинився не через поломку Матриці, а через небезпеку з іншого світу...

Обличчя прибулих змінилося, вони трохи не зрозуміли, що Арина має на увазі. Старий маг навіть подумав, що почалася нова міжсвітова війна, але наступні слова Арини розвіяли цей здогад. Арина розповіла їм все те, що вона знала про Кунабортіс, що зараз відбувається та її з воєводами план. Усі, крім старого були шоковані.

 - Пане Салиме, - звернуласа Арина до старого мага, - я покликала вас, щоб ви зробили декілька заклять: два захисних для Храму та декілька оборонних для магів, що будуть знищувати істот. У Вашому розпорядженні будуть всі доступні магічні книги, довідники та інградієнти.

 - Добре, Арино, я можу йти? – запитав маг.

 - Так, звісно. - сказала Арина, після чого Салим пошкультигав з кабінету, - Рейдже, - звернулася Арина до кремезного чоловіка, - мені потрібно, щоб ти привів 10 своїх хлопців для захисту храму.

 - Але чому ви вважаєте, що вони готові, мені здається, що краще відправити 10 воїнів з армії?

 - Може тому що твій орден настільки сильний, що вважався за самостійну армію під час Війни Семи Світів? – запитала за Арину чорноволоса жінка.

Рейдж невдоволено пробурчав:

 - То було колись. Я не заперечую, що зараз ми майже такі ж по силі, але я не хочу посилати їх на смерть. З того, що ви, пані Арино, розповіли про тих істот, я можу сказати, що мої хлопці всі не повернуться живими. Так що, вибачте, вле я змушений вам відмовити.

Арина була трохи розчарована відповіддю Рейджа, вона розуміла, що він говорить правду і не далеко не всі з 10 чоловік виживуть, але біля Храму потрібні були досвідчені й сильні воїни, котрі зможуть прикривати магів.

 - До того ж, не треба забувати, що зараз у ордені менше сотні людей. – додав Рейдж.

 - Добре, я постараюся знайти інших воїнів, але все-таки нехай орден готується до битви. Все може вийти з-під контролю і істоти виберуться за межі Храму. Тоді вже ви не зможете уникати битви. – зітхнула Арина.

 - Звичайно, я це розумію. – сказав Рейдж.

Рейдж пішов і в кабінеті Арини залишилася одна людина.

 - Арино, серденько, я так розумію, що ти мене теж не просто так викликала. – запитала чорноволоса дівчина.

 - Не зовсім, - сказала Арина і підвелася, - Равіс зараз зайнятий, а мені потрібен заступник. Я розумію, що дуже багато прошу, адже в тебе й так багато роботи, але, будь ласка, допоможи мені.

 - Як я можу не допомогти моїй кращій подрузі? Тим паче, що за лісом може приглянути Матильда. – сказала дівчина, вказавши на лисицю.

 - Дякую, Лізі...

Ліз Форест була найкращою подругою Арини і ледь не єдиною. Вони з нею познайомилися вісім років тому, коли Арина тільки обживалася в Монтейні. Тоді Ліз їй допомогла стати на ноги після втрати сім’ї і завжди підтримувала. Тепер же вона допомагала їй як заступник.

Арина з Ліз трохи поговорили, дівчина висказала подрузі свої переживання. Ліз з розумінням поставилася до її проблем. Коли розмова зайшла про Сенко Арина не витримала й заплакала. Сенко за цей час став рідним, вона дуже переживала за нього.

Коли Арина заспокоїлася, вона розповіла Ліз про двер, що створив Сенко. Згадавши, що в інших світах, скоріше за все, не знають про небезпеку, вони вирішили розділитися: Ліз залишиться в надсвіті, а Арина піде по світам. Дівчата розійшлися, Арина поспішала до Храму. Біля нього було порожньо, лише два маги стояли біля порталу.

 - Стійте, сюди не можна, наказ пані Арини. – сказав один, не розібравши хто йде.

 - Це я, мені дещо потрібно тут зробити.

 - Вибачте, пані Арино, не впізнали. – відповів інший.

Арина пройшла до комори і повернула ручку на Акварію. Перший світ буде саме цей, тут точно немає Радника. Опинившись у водному світі, Арина першим ділом попливла до будинку Ради. Навколо було порожньо, це тривожило дівчину. Ця мертва тиша означала два варіанти: заступник Каула теж оголосив «ізоляційне життя», або ж акваріанці, зрозумівши небезпеку самі поховалися по домівкам.

Припливши до будівлі Ради Арина зрозуміла, що це був перший варіант – заступник Каула Аквер оголосив «ізоляційне життя», а розповів йому про небезпеку Лакс, котрий, як і Каул, випадково потрапив не в той світ. Арина розповіла Лаксу про те, як вона сюди потрапила і відправила його у свій світ, щоб той все розповів люксіонцям.