Розділ 2 "Останній урок"

Ще в Надсвіті не прокинулися перші пташки, як з хижі, що знаходилася у чарівному світі Марелії, вийшли двоє чоловіків. По їхній розмові було зрозуміло – це майстер і учень. Сивий дід, вбраний у стару теплу накидку вів за собою молодого хлопця. Той невдоволено плентався за ним. Так рано майстер його ще нікуди не волік.

 - Що ж таке трапилося, що ми так рано кудись йдемо, майстре Гайте?

 - Побачиш, тобі потрібно буде самому знайти відповіді на всі питання. Я відчуваю, що скоро мене не стане, і тому хочу дещо показати перед смертю. – старий зупинився, щоб відкашлятися і хлопець зупинився за ним.

 - Ну не кажіть такого, Ви ще всіх переживете.

 - Те, що я живу вже 200 років, не значить, що я безсмертний. – відрізав старий і, проминувши хлопця, пішов далі.

Подорожні підійшли до спуску в долину і старий присів відпочити.

 - Майстре, може Ви вже посвятите мене у таємницю нашої подорожі? – спробував пожартувати хлопець.

 - Напевно, вже так. Отже, слухай. Пам’ятаєш, як ти в мене запитував звідки ти родом? Я не зміг відповісти, адже і сам не знав. Тому тоді я спробував за допомогою заклинання подивитися твої спогади. Але вони були заблоковані чиїмось сильним впливом. – старий на мить зупинився, а потім продовжив, - Я за все своє життя так і не зміг подолати цей розумовий бар’єр. Ймовірно, що у інших світах все ж існує таке створіння, яке зможе це зробити. Але я хочу навчити тебе цьому заклинанню, бо, можливо, ти й сам зможеш розблокувати свої спогади.

 - Так, я готовий навчитися цьому закляттю! – радісно викрикнув хлопець.

 - Я дуже радий твоєму ентузіазму, але мушу попередити, це Заборонене Заклинання і при неправильному використанні можуть статися жахливі речі. Наприклад, можна матеріалізувати найстрашніші спогади, або найстрашніше зло, яке ти бачив. Тому для тренувань я і відвів тебе подалі від дому.

Старий підвівся і почав спускатися в долину. Кілька разів він спотикався і ледь не падав, але, якимось дивом, встоював на ногах. Долина, як і вся Марелія була майже без рослинності, а та флора, яка була, іскрилася від магії. Марелія вважалася центром Семи Світів, адже в ній знаходяться магічні сліди всіх стихій. Але саме через магію вона і майже порожня. Перенасичення магічною силою не дає можливість зародженню життя і тому тут немає нічого живого, що зародилося саме. В Марелії існують лише ті рослини, або тварини, які були перенесені іншими расами з інших світів. Але, як було сказано раніше, вони за кілька років насичуються магією, що не дає можливість розмножуватися, але відкриває великий магічний потенціал, що так хочуть вивчити чарівники.

Вони приходять в Марелію відлюдниками і найчастіше залишаються до кінця життя. Одним з таких відлюдників і став Морган Гайт – чоловік, котрому одного разу ввечері Гулон приніс хлопчика. Два роки той знаходився у Моргана в учнях і зараз, коли старий заслаб, він хоче передати останні свої знання учню.

Подорожні спустилися в долину і Морган почав навчати учня. Показавши потрібні рухи магічною паличкою, він дістав із сумки старезну книгу, що служила записником всіх його дослідів. Морган подарував свій записник учню і показав сторінку, на якій було описано закляття перенесення в спогади. Коли хлопець прочитав про закляття, Морган сказав:

 - Тренеруйся на мені. Я спробував заблокувати небезпечні спогади, але не впевнений, що зробив це з усіма. Тому, Міраксе, будь обережний.

 - Добре, майстре.

Морган став напроти учня і Міракс направив свою паличку на нього. Зробивши потрібні рухи і сказавши магічні слова, хлопець перемістився до дивного безбарвного місця. Навколо Міракса був непроглядний туман, але він почав йти через нього. В записнику було написано, що так виглядають спогади і по мірі просування вглиб туману будуть зустрічатися все небезпечніші спогади.

В записнику було все описано, тому Міракс не здивувався, коли перед його очима з туману виросло дві фігури. Спочатку вони були сірі, але тільки-но почали рухатися, як кольри розлилися по їх тілах. В такому стані Міракс впізнав в першій фігурі свого молодого вчителя. По вигляду можна було сказати, що йому десь 16 років. Він прогулювався з другою фігурою по місці, схожому на сад, але там були якісь незвичайні рослини. Вони були схожі на магічні версії звичайних рослин, але іншого кольору. Фігура заговорила до Моргана і з її слів Міракс зрозумів, що це наставник Моргана. Наставник за щось сварив Моргана, але слова не долітали до Міракса.

Трішки постоявши, хлопець вирішив йти далі. Час від часу він зустрічав спогади вчителя, але нічого такого, що могло бути небезпечним не помічав. Раптом перед ним виросла фігура вчителя і сказала, щоб хлопець повертався до Марелії, адже далі будуть небезпечні спогади. Міракс послухався свого вчителя і, прочитавши закляття, повернувся до вчителя.

 - Я бачу, що ти дуже швидко опанував це заклинання, чи не так? – запитав хлопця Морган, тільки-но той повернувся.

 - Начебто так. - відповів хлопець.

 - Ось і добре. Пішли до дому. На сьогодні з цим закляттям покінчено. Наступного ранку продовжимо.

Після цих слів Морган і Міркас повернули в напрямку хижі і пішли додому, обговорюючи подальші плани. Коли вони прийшли додому, Морган сказав Міраксу поприбирати у хижі та попрактикуватися з заклинаннями, а сам пішов у справах. Він повернувся пізно ввечері, коли Міракс, виснажений магією, вже спав.

Наступний місяць Морган кожен ранок навчав Міракса правильно користуватися Розумовим Заклинанням. Окрім цього, він почав готувати Міракса до вибору стихії. Цей процес дуже важливий для починаючих магів, адже без нього не можливо використовувати закляття Третього Рівня. При виборі стихії маг не може більше використовувати будь-яку стихію, крім тої, яку вибрав. Але в майбутньому це можна виправити, якщо пройти Випробування Ради.

Одного разу Міракс помітив, що кожен день Морган стає все слабшим. Він намагався відігнати погані думки, але вони все не йшли з голови. Все вказувало на те, що Морган скоро помре. І ось, одного ранку Морган, як зазвичай повів Міракса в долину і сказав: