У Міри є свій Щенячий патруль. Часто зайчики, собачки і мишки познарошку стають цуциками. Тож хтось може стати Маршалом, хтось – Роккі, Гончиком. А от Зума і Скай у Міри справжні. А ось, власне, історія.
Одного разу Маршал вирішив відпочити. Сів на свій електроскутер і поїхав у бік моря. Він налаштувався їхати довго. Думав, що море далеко. Але дуже швидко побачив попереду пляж і море. Маршал глянув на мапу і не знайшов на ній це море. Маршал вирішив, що просто неправильна мапа. Цуцик встав із скутера, роздягнувся і зайшов у воду. Вода була дуже тепла. Він трішки побрьохався у водичці і вийшов на берег.
-Допоможіть!!! – почув крик цуцик.
Маршал роззирнувся і раптом там, де була дорога, він побачив скелю, а в скелі – вхід до печери.
-Звідки тут скеля? І де поділася дорога? – сам у себе запитав Маршал. Але відповіді не було.
Хтось просив допомогти, і крик лунав саме із печери. Цуцик одягнувся і підійшов до входу. Зробив один крок… Зупинився… Потім ще пройшов декілька кроків і опинився в довгому темному коридорі. Раптом позаду Маршал почув скрегіт. Він різко розвернувся і побачив, як закривається вхід до печери. Маршал спочатку злякався. Але вже через декілька секунд він натиснув кнопку зв’язку із Щенячим патрулем, яка знаходилася на браслеті. Цей браслет Маршал завжди носив із собою не знімаючи.
Йому відповів Гончик:
Більше Гончик нічого не почув. Зв'язок перервався. Гончик відразу позвав Зуму, Роккі і Скай. Вони стали радитися, як знайти море, якого немає на мапі. І тоді Скай згадала, що чула від Синьохвостика легенду про зникаюче море.
А тим часом Маршал ішов по печері в цілковитій темряві. Але його очі вже призвичаїлися до темноти і він почав розрізняти предмети в кам’яному коридорі.
Так перегукуючись Маршал і невідомий йшли назустріч один одному. Нарешті цуцик побачив попереду себе темну постать. Він зупинився і запитав:
І вони зрадівши побігли один до одного. Адже Маршал і Синьохвостик були хорошими друзями.
Маршал втішав зайченя, як міг. І раптом Маршал і Синьохвостик почули гуркіт.
А тим часом приймач щенячого патруля запеленгував скутер Маршала. Цуценята сіли в патрулельот і помчали на допомогу товаришеві. Вони під’їхали до моря і були дуже здивовані, що далі дорога зникла, а на місці дороги стояла скеля з печерою. Але вхід у печеру був завалений величезною каменюкою. Із середини печери хтось грюкав по цьому каменю.
Ніхто не відповів, але грюкіт припинився.
І вони разом загукали:
Але з печери хтось закричав:
Та це був голос не Маршала.
А Маршал із Синьохвостиком в цей час якраз підходили до виходу з печери, біля якого і стояв пірат Бім із скарбом. Це саме пірат Бім проганяв геть щенячий патруль. Цуцик і зайчик чули, як Гончик звав Маршала. Підійшовши ближче до виходу Маршал загукав:
Пірат Бім не очікував побачити ще когось в печері і декілька секунд перелякано вдивлявся в Маршала. Потім схопив скриньку зі скарбом і кинувся бігти вглиб печери. Маршал побіг за ним. А Синьохвостик не міг поворухнутися від страху.