Історія 8. Зимові веселощі

Бабай вже прокинувся, але ніяк не хотілось йому вилазити з-під теплої ковдри. Він все чекав, коли у віконечко заглянуть перші промінчики зимового сонечка, але чомусь досі було темно і сонце все ніяк не з‘являлось.

“Доведеться ввімкнути лампу”, - подумав Бабай.

Одягнувши теплі шкарпетки, він вже хотів запалити світло, але почув якийсь галас на дворі, тому спершу пішов подивитись. Відчинивши двері, прямо в очі блиснуло яскраве сонце. А галасували під його деревом веселі зайченята і білочки.

Виявляється, вночі насипало так багато снігу, що засипало вікно у його дуплі, через це і було так темно всередині, ще й замело всю доріжку.

- Ох і роботи сьогодні буде, - забідкався Бабай, але наступної хвилини всміхнувсь такій сніжній зимовій погоді і хутко почав одягатись.

Снігу було дійсно дуже багато. Потрібно було розчистити вхід до дверей і струсити сніг із віконечка. Бабай дістав лопату і почав прибирати. А білченята весело стрибали поряд і кидали сніжки в зайців, які трохи сердились, бо не були такі прудкі і не могли дістати сніжками у бешкетників на деревах.

Аж ось звірят зацікавила робота Бабая і зібравшись неподалік купкою, вони стали про щось перешіптуватись. Вже через хвилину звірята порозбігалися хто куди. Бабай здивувався, але в нього було ще багато роботи і він продовжив прокладати шлях до своєї оселі. Він зовсім не очікував, що малі пустуни повернуться назад вже зі своїми лопатами. Звірята вирішили допомогти нашому другу.

Зайчики вправно розкидали сніг направо й наліво, а білочки залізли на гілку біля віконця і сосновою гілочкою струсили з нього сніг. Всім було весело і зовсім не холодно гратись на вулиці у таку зимну погоду. Сонце хоча і не гріло, але світило та підіймало гарний настрій. Дуже швидко звірята виконали роботу, а Бабай тішився, що в нього такі чуйні і добрі лісові сусіди, тому вирішив пригостити усіх сушеними ягодами, які збирав напередодні зими якраз на цій галявині.

Друзі смакували їжею і раділи зимі.