Історія 7. Пригоди на городі

Цієї весни Бабай вирішив, що хоче спробувати виростити свою власну моркву та буряки на городі. Він старанно підготував невеличку ділянку, яку знайшов на околиці лісу. Вона була біля річки, тому поливати городину буде легко. Бабай ретельно скопав землю, посіяв насіння і став чекати.

Кожного дня він приходив на свій город, щоб перевірити, чи не проросло насіння. Також в засушливі дні, коли було дуже спекотно, він поливав грядки.

Одного дня насіннячко все ж таки проросло і Бабаю кортіло, щоб воно чимшвидше виросло. А вже тоді із землі почнуть виглядати оранжеві вершечки морквинок і кругленькі боки буряків.

Настав день, коли потрібно було зібрати врожай. Бабай прокинувся в чудовому настрої, взяв мішок і пішов на город. І яке ж лихо його спіткало! Хтось викопав всю моркву й буряк! Розчаруванню Бабая не було меж, він дуже засмутився. Навіть не міг уявити, хто ж міг так погано вчинити. Але що було вдіяти, йому довелось піти додому ні з чим.

А тим часом у хатинці зайчихи малі зайченята пошепки щось обговорювали. Мама зайчиха запідозрила щось недобре. Коли сімейство повечеряло і повкладалося спати, вона  все розпитала в дітей. Вони дуже любили маму і, звісно, розповіли, що трапилось. Виявилось, що, гуляючи на поляні поблизу річки, вони натрапили на чийсь город і почали там бешкетувати. Врешті-решт, коли зайці награлися, то на городі було перерито геть усе, морква та буряки лежали всі зверху, перевернуті догори дриґом. Тоді ж малі зайченята і вирішили позбирати вцілілу городину і заховати край пагорба, але що робити з цим всім, вони не знали. Їм було дуже шкода, що вони викопали чийсь урожай, хоча і встигли поласувати морквою, яка була дуже смачною.

Мама подякувала за їх чесність і пообіцяла дізнатися у лісових мешканців, хто ж той звір, у якого її малята забрали їжу.

На другий день було з’ясовано, що це город Бабая. Всі звірі в лісі поважали його і шанували, ніхто не хотів би зробити таку шкоду для нього. Тому зайчиха пострибала до пагорба, взяла мішок, зібрала всю моркву з буряками і тихенько принесла його до Бабаєвої домівки. А коли вранці Бабай прокинувся і вийшов надвір, то радощам не було меж. Урожай був не просто повернений, а й зібраний, і доставлений до самої хатини.