ЗАХОПЛИВИЙ СЮЖЕТ ЖИТТЄВИЙ

                         ЗАХОПЛИВИЙ СЮЖЕТ ЖИТТЄВИЙ

       У ГНІЗДИЧІВ у Львівщина, Україна у бібліотеку Монастиря Святого Герарда — прийшов чоловік ДМИТРО по батькові ГАВРИЇЛОВИЧ, читає книгу — прочитав у дома — книгу СВЯТИХ ОТЦІВ і прийшов у монастир і взяв читати іншу книгу «ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА» СВЯТОГО АЛЬФОНСА М. ЛІГУОРІ, яку йому дав Ігумен Михаїл, у дома ДМИТРО ГАВРИЇЛОВИЧ читає книгу і з неї — випав образок красивий — хлопець красивий пасе ягнята і сяє німбом Святості, а заді пише таке: «Побожному чоловік

  Я знаю, що ти читаєш Святі книги, Я Люблю тебе сильно, приїжджай у неділю в кінці жовтня у каплицю — це побожна дівиця, поп’ємо сік з манго». ДМИТРО ГАРИЇЛОВИЧ  зрадів і читав удома книгу Альфонса, яка йому сподобалась і виявилась Божественною у його очах, бо ЛЮБОВ і є Божественною, як мовив він побожній дівиці у капличці у Гніздичів там де є криниця чудотворної води і про — ту дівицю Д. Г: «Хто вона може бути? Я міг бачити? Я її побачу, а побожною дівицею виявилась дівчина — з іменем Гликерія Рафаїлівна по Батькові — у обох блакитні очі — Лагідні красиві і обоє — сидять на лавці і розмовляють: «Побожна дівиця виявилась — ця Таємнича Побожна дівиця: Гликерія Рафаїлівна — проявила свою ЛЮБОВ ДРУЖНЮ чи РОМАНТИЧНУ й ЖІНОЧУ, напевно жіночу — запросивши мене побожного чоловіка ДМИТРО ГАВРИЇЛОВИЧ — і приділивши свою ЛЮБОВ до мене». ГЛИКЕРІЯ РАФАЇЛІВНА мовила Лагідно: «Побожний чоловік ДМИТРО ГАВРИЇЛОВИЧ проявив свою ЛЮБОВ ЧОЛОВІЧУ і Дружню й Романтичну до мене ГЛИКЕРІЯ РАФАЇЛІВНА — зустрівшись зі мною і приділивши себе мені і полюбивши мене, бо якби не полюбив — то не прийшов би до мене, а і Я полюбила тебе». Усміхнулася.

  Гликерія Р. взяла читати книгу з монастиря де у ній знайшла образок красивої Святої діви, яка паса ягнята, а заді пише: «Побожній Дівиці:

  Їдемо велосипедами у ліс Лівчицький, що у 3 км від монастиря Святого Герарда, а зустрінимось у церкві Покрова Пресвятої Богородиці у Гніздичів.

  Закохані зустрілися у церкві греко – католицькій цій і помолилися: «Отче наш» і «Богородице діво». І прийняли Святе причастя — з Любов’ю.

  Поїхали на велосипедах червоних, як кров їх — до лісу на південь, як кров їх —до лісу на південь у лісі Лівчицькому — постелили  коц і витягли брутерброди і сік з манго і їдять та п’ють з насолодою і з’їли і випили. Він мовив щиро і радісно: «Гликерія, ти казала мені, що тут нас очікує захопливий — життєвий сюжет — це наше кохання Святе — романтична Любов». Гликерія мовила радісно і весело: «Так, наше Святе кохання — це наш життєвий сюжет, та ми тут тепер — зачнемо дитину Святу! Не тут, бо Я жартую, але зачнемо, бо ми доброчесні і чисті повністю».

  Д. Г. мовив  щиро і радісно: «Нам вдалося зберегти нашу ЛЮБОВ у таємниці — це добре, бо ті пари, які хваляться своїм коханням — розходяться, а той хто не хвалиться — є покірним і не

  На них зійшов ДУХ СВЯТИЙ — це є Архангел МИХАЇЛ і лине світлом червоним ясним — це ЛЮБОВ ІН ЧЕРВОНА і мовив їм Святим, що дає їм зброю — це мечі золоті у полум’ї Любові глибокої із відтінком гострого адреналін, бо до них їдуть демона у людях грішних, які хочуть знищити їх кохання Святе, бо завидують їм.

  ДМИТРО Г. і ГЛИКЕРІЯ Р. їдуть на своїх велосипедах механічних на північ до дому у Гніздичів, а у руках відчувають ЛЮБОВ ГЛИБОКА і  Адреналін у золотих мечах і насолоджуються ЛЮБОВ СЯТОЮ, а за ними хвіст демони у людях чоловік і жінка їдуть на чорних велосипедах за ними, а їх очі чорні від темної пустоти демонів, Святі відірвались швидко побачивши демонів і на мості через річку Бережниця освятили річку молитвами і по мості їдуть із річки чистої у літі вихлюпнула течія гейзером у лице одержимих людей і ті впали на мості — де Святі Д. Г. і Г. Р. встромили Святі мечі у ліві руки чоловіка і жінки одержимих і ті демони втекли від ЛЮБОВІ. А люди відчувши покаялися, а Святі врятували своє Кохання Святе — хоробрістю і Мудрістю й ЛЮБОВ’Ю — Святими.