АПЕЛЬСИНОВИЙ ЛАБІРИНТ

                            АПЕЛЬСИНОВИЙ ЛАБІРИНТ

  Чоловіки ДМИТРО і РАФАЇЛ Святі — Батько і син лежать і опинилися у Апельсиновий лабіринт.

  Бачать йдуть лагідно високі Апельсинові дерева дикорослі з колючки і плоди й цвіт білий, листя зелене, пахуче приємно.

  ДМИТРО мовив щиро і здивовано: «Сину, Рафаїле ти пам’ятаєш, як тут опинився? Бо Я не пам’ятаю».Рафаїл мовить щиро і здивовано: «Теж, Тату, Я не пам’ятаю, як Я тут із тобою опинився. Останнє перед пробудженням тут, що Я пам’ятаю — то — це ми з нашими жінками їли рибу з медом і пили вино мерло, ти — це пам’ятаєш, тобто ви Батьку — пам’ятаєте?» ДМИТРО щиро: «Пам’ятаю — це було у нас вдома. Здається вчора. А після трапези у нас була ЛЮБОВ ІНТИМНА із свої жінки. Мінус цієї пригоди, що ми ходимо у Апельсиновому лабіринті уже 10 хвилин і — це втомлює, бо не можемо вийти, а плюс — це те, що Апельсини приємно пахнуть і — це піднімає настрій».

  Вони Святі йдуть і бачать дорогу оранжеву і між ними пишні апельсини зелені листям і більше з м і запахли ніжно, б повіяв вітерець Лагідний — приємний. Дерева виділили кисень, який вдихнули чоловіки і їх осяйнуло геніальною ідеєю — це позбирати плоди оранжеві апельсина і позапихали їх на колючки і по плодах ступали на верх дерева — це робить Рафаїл, а Дмитро подає йому плоди, які його син запхав у гострі колючки тонкі — сік капає, бо Раф. став вагою і притиснув їх.

  Рафаїл так виліз на верх дорослого Апельсина — це їх крихти у лабіринті мов хліб у казці про Гензель і Ґретель.

  Рафаїл бачить вихід — на південь і вивчає його і каже Батьку, а той вивчає на пам'ять і, ще Раф. мовив, що за кінцем, цього Апельсинового лабіринту є річка гірська. ДМИТРО мовив радісно і щасливо: «Сину, Любий, Рафе — ну і цікава пригода у нас вийшла — Оригінальний сюжет». Раф. мовить теж радісно і щасливо: «Розв’язка попереду — йдемо до неї, а Я порухав гілки із листям запахли, ще сильніше — насолоджуйся Тату».

  Сяє сонце західне червоне.

  ДМИТРО і Рафаїл йдуть у Апельсиновому лабіринті і вийшли із нього і бачать річку і жінку красиву у платті із цвітом Апельсина цвіт і плаття теж біле , а її очі зелені насичені красиві і вся вона красива і мовить голосом приємним: солодким: «Привіт, ДМИТРО і Рафаїл Святі! Я жінка Дух Апельсин із раю і — це Я привела вас у апельсиновий Рай». І жінка Дух Апельсин влила у їх гурди щастя відчуття і Любов з відтінком Апельсин і сама є щаслива і у Любові і вони троє обнялися і Люблять одне одного і є у гармоні і щасті і разом плавають у річці, а жінка Дух Свята перед, цим плаванням погладила їх руки своїм волоссям і поцілувала.