ГЛАВА 25 НОВИЙ ДРУГ

Через новину, про вибори нового гетьмана, в порту було не проштовхнутись. Найбільш везучим вдалося пришвартуватись біля пірсів, інші кидали якір за кілометр від берега й добирались до острова на моторках. Фракції прагнули наростити сили перед майбутньою боротьбою за владу. Що ж до самого острова, то попри аскетичний тип життя рахманів, на ньому все ж була розвинена інфраструктура. Окрім порту, на березі розміщувалися готелі для новачків і персоналу обслуги, а також два доки для ремонту кораблів. У світлі минулого нападу, їх наявність була більш ніж доречною, для есмінця, на якому плив Андрій. Капітан домовився, щоб його корабель пропустили поза чергою.

Андрій не став чекати швартування, взявши моторку, він відправився на берег, хоч капітан і наполягав на ескорті. Останнє привертало багато уваги, а тому він тактовно відмовився. Розплатившись за стоянку моторки готівкою, яку йому завбачливо дав капітан, Андрій направився до одного з готельних комплексів. Тісні вулички нагадували мегаполіс з мільйонним населенням, чим невеликий острів. Не обійшлось без торговців, що за символічну ціну пропонували купити їхный товар. Острів славився своїм чорним ринком, на якому можна було купити унікальну зброю чи зареєструвати особливі контракти. Тут вирішувалися масштабні суперечки й формувалися характери майбутніх захисників людства.

Вже на острові Андрій запримітив чотири вежі Тесла, що підтримували життя острова. Їх приховувала густа зелень і скелясті пагорби, а тому вони не були помітні з відстані. Відстоявши годинну чергу, він нарешті потрапив на ресепшн і, повідомивши мету візиту, зміг отримати безкоштовну кімнату. До моменту проходження випробування, усі супутні витрати брав на себе Авангард. Така собі програма підтримки майбутніх стражів. На ресепшн Андрій отримав також порядковий номер. Згідно з ним волхви супроводжували претендентів до відповідного рахмана. Останніх на острові було не так вже й багато, що й зумовило черги. В повному складі вони збиралась тільки під час Віче. В інших випадках, тільки сім з них, можна було зустріти на Амстердамі. Волхви являлись їхніми посланцями й водночас помічниками, поповнюючи запаси потрібних речей. Що ж до інших рахманів, то їх можна було зустріти в різних куточках планети, включаючи й особливі спектри, а також приховані від стороннього ока острови. Звичайно, можна було не чекати й самому відправитись на пошуки рахмана на острові, та через спектри й заходи безпеки, це могло закінчитись не вельми добре для претендентів. Був ще й інший спосіб, який полягав в дуелях. Високий коефіцієнт взаємодії, а також грамотне його використання, могли стати шансом зустрітись з рахманом поза чергою. Цим шансом і хотів скористатись Андрій, проте після невеликого відпочинку.

Його кімната розміщувалась на десятому поверсі готелю. З вікна відкривалася чудова панорама містечка. В ньому поєдналися десятки культур й архітектурних стилів. Хитромудрі дахи китайських кварталів змінювалися прямокутними, конічними й плоскими. Через брак вільної простору на останніх, найчастіше розміщували додаткові зони відпочинку. Та не тільки архітектурою славилося містечко. Тут можна було почути десятки мов і діалектів, які встигли сформуватись внаслідок тривалого проживання представників різних мовних груп. Спеціалістам Авангарду довелося розробити спеціальну програму перекладач, яка, в результаті, стала невід’ємною складовою кожного спектрометра.

Освоївшись трохи в номері, Андрій замовив спочатку новий одяг, а потім й перекусити. Хоч острів і знаходився в особливій спектральній зоні, проте обмежень на передачу речей по острову, за допомогою спектрометрів, тут не було, тому не довелося тратити час на блукання вулицями, щоб забрати замовлені речі чи оплачувати послуги кур’єра. Прийнявши душ, він приміряв обнови, а потім вже заходився набивати шлунок, попутно перевіряючи капища, на яких проводилися дуелі. Його номер був дві тисячі триста п’ятий, тому, щоб пробитись на вершину списку, слід було попотіти. Останнє він відклав на ранок.

**************************

Капища розташовувалися віддалік містечка, тому, щоб до них добратися, Андрію довелося спочатку включити перекладач, а потім потратити дві години на тисняву вуличками. За цей час він встиг сповна насолодитися новою атмосферою, адже незрозумілі в минулому вигуки й розмови, тепер мали чіткий зміст. Все завдяки коливанням ефіру, які вловлював спектрометр, а потім,  створюючи відповідне поле навколо свого власника, синхронізував переклад з коливання в цьому полі. Так особи з різних країн, могли без проблем спілкуватися між собою.

Минувши будинки китайського кварталу, Андрій нарешті опинився біля сходів, що вели до капища всередині одного з гірських хребтів. По обидві сторони від стежки височіли тотеми з зображеннями вже не десяти, а вісімнадцяти тварин. Це було символом єднання з силою частково втрачених тотемів внутрішнього круга. Через розпад СРСР і здобуття незалежності республіками, не усі стражі погодилися перебратись на Ирій, а тому піддалися тотальному геноциду збоку Темних. Сім’ї засновників цих фракції, були або знищені, або перейшли на сторону Темних, через що їх викреслили з офіційної історії. Їх представники стали найманими вбивцями, що виконували контракти вже на чинних стражів Авангарду. Рахмани були нейтральні в цьому питанні, а тому на острів могли потрапити представники навіть заборонених фракцій, чим останні активно користувалися, виконуючи свої контракти або просто розважаючись на дуелях, калічачи новачків.

Пройшовши з метрів п’ятсот, Андрій потрапив всередину печери, по периметру якої розміщувалися камені з зображеннями тотемних тварин. Підійшовши до потрібної, він приклав свій тотем до зображення на камені. Тиша вмить змінилась ревом захопленого натовпу. Він перебував на вільному місці величезного колізею, на арені якого доказували свою силу усі охочі, борючись за найкращий номер в черзі.