7.1

  Ранком наступного дня прокидаюся по будильнику бадьора та сповнена сил, радіючи що прийняла вчора рішення повернутись додому раніше, бо завдяки цьому гарно виспалася і почуваюсь чудово. Сьогодні має відбутись моє перше знайомство з тією частиною знімальної групи, яка не була задіяна в кастингах, через що трохи хвилююся. Знайомства з новими людьми завжди викликають в мені хвилювання, бо хочеться, щоб ми одне одному сподобалися, адже від цього надалі буде залежати якість нашої спільної роботи.

  Що ж стосується акторського складу, то він мені частково відомий. Бо коли їздила в офіс підписувати контракт, то бачила там на стіні дошку, на яку вивішують фото акторів, котрих затверджено на головні ролі. Тоді я також дізналася, що моїм партнером у зйомках стане Владислав Богун, молодий перспективний актор, котрого одразу ж після випуску з вузу забрав до себе у трупу один з кращих київських театрів. Окрім того, Влад уже брав участь в кількох кіно- та теле- проектах, тож на пробах з ним було дуже комфортно, відчувалась його досвідченість та упевненість, яка передавалась й мені (до речі, це дуже важливо, коли партнер тебе не пригнічує, а навпаки, підтримує та стимулює тягнутися до його рівня).

  Ми зустрічаємося з Владом в гримерці, де над нами чаклують четверо гримерів - по двоє на кожного. З подивом дізнаюся, що протягом усіх зйомок мені випрямлятимуть кучері, бо по сюжету моя героїня – дівчина із заможної сім’ї, а пряме, блискуче волосся, на думку художника з гриму, є однією з ознак доглянутості. Що ж, так тому й бути. Заперечувати тут я не маю права. Та й навіть цікаво, як-то воно буде з новою зачіскою, бо в самої ніколи не вистачило б терпіння витягнути прасочкою свою руду гриву. Зате от гримери, працюючи в чотири руки, роблять це дуже швидко.

  Поспілкуватись з партнером нам не вдається, бо сидимо спинами одне до одного в досить просторій гримерці. Зате от гримери, котрі чаклують наді мною, виявляються вельми привітними та балакучими дівчатами. Обох звати Ірами, одна з них молоденька брюнетка, а інша – трохи старша за віком блондинка. Владові ж дістається гример на ім’я Олена, вона приблизно одного віку зі старшою Ірою, і, як я встигаю дізнатись під час веселих балачок дівчат, Олена – дружина нашого художника з гриму, котрого звати Сергій. З ним єдиним я й познайомилася на пробах і тоді встигла дізнатись, що Сергій справжній професіонал, виконує грим будь-якої складності, сам шиє перуки, накладні бороди, вуса і тому подібний постиж, а ще, ви не повірите, чоловік оформлює воскові голови знаменитостей для відомих музеїв воскових фігур – нарощує їм волосся, розмальовує обличчя. Це дуже складна, тонка та клопітка праця, тож я неймовірно щаслива  потрапити в руки команди такого професіоналу! Але, окрім цього, мені дуже подобається приємна, дружня атмосфера, що вирує в гримерці, тож, здається, я визначилася з місцем, де буду відпочивати в перервах між зйомками сцен. 

  Я гадала, що на мій грим піде більше часу, бо макіяж й зачіска в мене значно складніші, ніж у Влада. Проте виявляється, що акторові будуть наносити за допомогою трафаретів штучні татуювання на руки, а це потребує значно більше часу, аніж мої стрілочки на повіках. Втім, треба віддати належне злагодженості роботи грим цеху, в якому всі готові допомагати один одному. Тож, під кінець, над татуюваннями Влада працюють шестеро рук, і останній малюнок на тілі мого партнера з’являється одночасно з тим, як  молодша Іра наносить фінальний мазок помади мені на губи. Влад підводиться з крісла та прямує до нас.

  Ух ти! Як він змінився! Завдяки недбалій зачісці та татуюванням, з інтелігентного на вигляд кароокого брюнета Владислав перетворився на справжнього зухвалого хулігана!

- Бачу, ти вражена, - посміхається актор.

- Так, - встаю до нього назустріч. – Не думала, що цей грим настільки змінить твій образ!

- Ага, я сам трохи в шоці. Але, сподіваюся, ці татухи не треба буде малювати щодня? – звертається до гримерів. Ті в свою чергу переводять погляди на художника.

- Все залежить від костюмерів, - відповідає Сергій. – Я просив їх частіше вдягати тебе в одяг з довгими рукавами.

- Дякую, - на обличчі Влада з’являється нервова усмішка. – Бо як подумаю, як маю це все змивати…

- Не хвилюйся, ми змиємо, - заспокоює його Олена, а тоді загальна увага перемикається на мене.

- Щодо тебе, Варваро, - починає Сергій, - давай домовимося, що ти не митимеш сама голову. Це робитимемо ми, коли буде необхідність. Процедура випрямління займає забагато часу, а він не завжди є.

- Гаразд, не проблема, - відказую, розглядаючи себе у дзеркало. На мене звідтіля дивиться геть інша людина, бо об’єму на голові зовсім немає, волосся прямими блискучими пасмами спадає на плечі та спину (маю визнати, воно, дійсно, виглядає більш доглянутим), а ще макіяж не такий, як я сама собі роблю. Зазвичай для очей  використовую лише туш, роблячи акцент на губах (бо тільки їх навчилася акуратно фарбувати). Зараз же в мене на повіках, мало того, що стрілки, та ще й тіні, які підкреслюють скульптуру очей, роблячи їх візуально більшими. Мені до вподоби!

- Тобі дуже пасує новий образ, - підтверджує мої думки Влад.

- Ну ж бо, станьте поруч! - прохає Сергій. – Хочу поглянути, як ви виглядаєте в парі, - ми виконуємо його прохання. – Супер! Так як і вимагалось – типові представники двох різних соціальних класів!

- Як гадаєш, красуне, твій батько дозволив би нам зустрічатися? – трохи награним тоном запитує Влад, котрий вже почав входити в образ.