14.

Що відбувається, я сама не знаю. Все в один момент навалилося. З вчинку Романа пройшло два місяці, а то може й три, не пам'ятаю. Мені нічого не говорять на рахунок, що там по суду й т.д.. 

Ми ще досі в Італії, бо Стас досі вирішує свої проблеми по роботі. Зараз я сиджу в своїй кімнаті, вже над розробленим проєктом для Італійців.  Контрольній раз перебираю всі папери, малюнки та сам проєкт в цілком. Склала все по різним папкам та пішла на вулицю, де мене вже чекав водій та ще одна машина з охороною. 

Погода сьогодні не тішила. Холодний вітер, та багато темних туч, які шепчуть, що буде гроза. В принципі мені подобається такі погодні умови, але тільки тоді коли ти вдома. 

Дорога до другого офісу Стаса зайняла 31 хвилину. Охорона провела мене до кабінету босса та далі я пішла одна. Постукав три рази, я увійшла всередину. Тут сидів весь головний наш склад. Вони мовчали. Відчуваю, що щось тут не так.

- Ось проєкт, все як ми й домовлялися. 

Діно Россо

Якщо він на неї зірветься, буде не до жартів. Вікторія поклала документи біля руки друга. Він піднімає очі на неї, я тихенько встаю зі свого місця.

- Скільки тобі дали час на виконання проєкт? - Його тон був холодний й сухий. 

- П’ять місяців. - Вона уважно дивиться йому в очі.

- А ти зробила за три. Ти на приколі?! Якщо щось не так, я з тобою не знаю що зроблю. - На останньому слові, він вдарив стіл рукою. Його очі кипіли агресією, інші слова не підходять. Віка злякалась, вона не знає що відбувається, але вона це все добре ховала в собі. Я повільно подівшов до Вікі, стою за нею.

- Ти хочеш щоби я сиділа над ним ще два місяці, коли він вже повністю зроблений та перевірений? Ти  мені сам багато проєктів накидав. Тобто я повинна їх робити й цей проєкт одночасно? - Вона спокійно промовила. Та відійшла від Стаса, коли від швидко піднявся з крісла.

- Вікторія, як ти зі мною говориш? Йди з моїх очей. Зараз же!- Вона стоїть на місці. - Пішла нахрін. - Він перейшов на крик. Віка мовчки обійшла мене й вийшла з кабінету.

- Стас.

- Богдан, тобі ще чого?

- Вже нічого. Те що в тебе не складається в розв'язання твоїх проблем, Віка зовсім не винна. Покрити на нас, але не на неї. 

- Бодь, завались. 

- Пошкодуєш. -  Промовив я Стасу та вийшов з кімнати, щоб знайти Віку. 

Я подивився всі камери в офісі, навіть в домі. Побачив її на камери біля стоянки. Підїзжає чорна машина, вона в неї сідає та авто вирушає з місця.

Вікторія Валієва

Я просто викликала Артура, щоб він мене забрав. Сівши в машину, я йому сказала куди мене везти. Й він мене відвіз додому. 

Серце болить від згадки, що було в офісі. Все ж було нормально, а тут на тобі. Таким я ще його не бачила. Прикопався з нічого. Але довести йому, що він неправий не стану, буде гірше. 

Заваливши себе роботою, я не помітила як настав вечір. Весь час телефон знаходився в сумці, з моменту приїзду. А також ніхто ще не приїхав з офісу.

Почувши звук різкого гальмування, мені треба було лише повернутися, щоб побачити хто приїхав.  Всі, приїхали всі. 

Всередині було полегшення. Але коли чоловіки зайшли в середину дому, була тиша. Тільки звуки закривання дверей в їх кімнат було чутно. Це дуже дивно. Малювала, писала, що тільки не робила, щоб ні про що не думати.

Й так я ще провела 4 дні.