13.

Двері в кімнату відчиняються й заходять хлопці. Богдан тільки зайшов та стояв біля дверей, а Діно підійшов та мовчки простягнув мені папери. Берусь розглядувати фотографію, яка прикріплена на першій сторінці. 

-Як ти й просив, тут все. Перші листки для суду, а ось тут -Пошепки промовив та показав пальцем на задню частину паперів. - А ось тут для нас -Він подивився на Вікторію, вирівнявся та почав йти, але я його зупинив.

-Де він? - Богдан відповів замість Діно.

- Знизу. - Чоловіки вийшли з кімнати.

***

Роман- Роман, а наркоту ти через людей передаєш гарно. І як цей “недо чоловік” хоче сказати, що він бізнесмен та гідний конкурент. 

Обмякле та ослаблене тіло чоловіка покрилося червоними плямами. Як тільки я зайшов в підвал, Карло відкрив кейс з різними ножами. Спіральний ніж, мій улюблений. Його ще називають “зроблений для одного удару”. Взявши ніж, я обхожу й зупиняюсь позаду Романа. Він почав махати головою в різні сторони, щоб побачити, де я саме зупинився, бо я для нього зараз несу велику загрозу. Я підношу ніж до його шиї, після цього він завмер.

-Що ти тут забув? - Мій голос пролунав біля його вуха.

-Він весь час мовчав. - Я перевожу погляд на Сашу й той розуміє, що зараз говорю тут тільки я.

-Другий раз не повторюю, із-за Віки? - Роман просто кивнув. Я надавив трішки більше на його шкіру. - Щось я погано почув.

-Так. - Коротка та зрозуміла відповідь, але мені мало. Нахиляюсь ще більше до нього. 

-Ти ж прекрасно розумієш, що я зараз буду з тобою робити. - Провожу ножем по його руці, яка прив'язана до стільця, залишаючи криваву лінію. - Те, чим ти до неї торкався. 

Не закінчивши свою фразу, я чую жіночий крик. Спочатку я не звернув увагу на це, але потім я зрозумів, що єдина жінка в домі - Вікторія. Серце в п’яти, такого швидкого болю я ще не відчував. Й тут в мене ступор, йти до неї чи далі з цим “полупокером” розбиратися? Чого вона закричала? Дивлюсь на Діно, він кивнув та побіг нагору. 

-Ти не переймайся, з нею буде все добре. А ось з тобою...  я ще не закінчив. - Повертаючись до нашої розмови. 

***

Прокинувшись, я була одна. Холодний піт та усвідомлення, що було до того як заснула, це все напрягало. Я була у своїй кімнаті - тільки це я зрозуміла. Я хочу побачити Стаса, але я навіть маленького усвідомлення не мала, чи хтось є в домі. Привстаю та бачу, що машина Стаса та ще одна на вулиці. З полегшенням від того, що вони тут я скидаю з себе ковдру та хочу піднятись, але ноги починають переплітатися. Я не контролюю свою поставу, перед тим, як впасти та втратити свідомість - я закричала. Сама не зрозумівши чому я закричала, від того що вії стали важкими, я закрила очі.

Відчувши чоловічі руки, які поклали мене на щось м'яке я відкрила очі. Це Діно. Його важкі парфуми не можна забути. Хоть він тут, все добре. Я встаю та підпераюсь під стінку ліжка, обхватую коліна своїми руками. Мені треба спокій, мені потрібен Стас.