13.

Двері в кімнату відчиняються й заходять хлопці. Богдан тільки зайшов та стояв біля дверей, а Діно підійшов та мовчки простягнув мені папери. Берусь розглядувати фотографію, яка прикріплена на першій сторінці. 

-Як ти й просив, тут все. Перші листки для суду, а ось тут -Пошепки промовив та показав пальцем на задню частину паперів. - А ось тут для нас -Він подивився на Вікторію, вирівнявся та почав йти, але я його зупинив.

-Де він? - Богдан відповів замість Діно.

- Знизу. - Чоловіки вийшли з кімнати.

***

Роман- Роман, а наркоту ти через клуби передаєш гарно. І як цей “недо чоловік” хоче сказати, що він бізнесмен та гідний конкурент, якщо він ніхто. Навіть не може нормально красти наші роботи, все одно знайшли. Що правда, він нас знайшов сам, але сама суть того, що він потрапив в мої лапи залишається. 

Обмякле та ослаблене тіло чоловіка покрилося червоними плямами. Як тільки я зайшов в підвал Карло відкрив кейс з різними ножами. Спіральний ніж, мій улюблений. Його ще називають “зроблений для одного удару”. Взявши ніж, я обхожу й зупиняюсь позаду Романа. Він почав махати головою в різні сторони, щоб побачити, де я саме зупинився, бо я для нього зараз несу велику загрозу. Я підношу ніж до його шиї, після цього він завмер.

-Що ти тут забув? - Мій голос пролунав біля його вуха.

-Він весь час мовчав. - Я перевожу погляд на Сашу й той розуміє, що зараз говорю тут тільки я.

-Другий раз не повторюю, із-за Віки? - Роман просто кивнув. Я надавив трішки більше на його шкіру. - Щось я погано почув.

-Так. - Коротка та зрозуміла відповідь, але мені мало. Нахиляюсь ще більше до нього. 

-Ти ж прекрасно розумієш, що я зараз буду з тобою робити. - Провожу ножем по його руці, яка прив'язана до стільця, залишаючи криваву лінію. - Те, чим ти до неї торкався. 

Не закінчивши свою фразу, я чую жіночий крик. Спочатку я не звернув увагу на це, але потім я зрозумів, що єдина жінка в домі це Вікторія. Серце в п’яти, такого швидкого болю я ще не відчував. Й тут в мене ступор, йти до неї чи далі з цим “полупокером” розбиратися. Дивлюсь на Діно, він кивнув та побіг нагору. Якщо щось буде то він подзвонить, а так я можу продовжувати далі з Романом.

-Ти не переймайся, з нею буде все добре. А ось з тобою я ще не закінчив. - Повертаючись до нашої розмови. Я став таким чином, щоб я його, а він мене.

***

Прокинувшись, я була одна. Холодний піт та усвідомлення, що було до того як заснула, це все напрягало. Я була у своїй кімнаті - тільки це я зрозуміла. Я хочу побачити Стаса, але я навіть маленького усвідомлення не мала, чи хтось є в домі. Привстаю та бачу, що машина Стаса та ще одна на вулиці. З полегшенням від того, що вони тут я скидаю з себе ковдру та хочу піднятись, але ноги починають переплітатися. Я не контролюю свою поставу, перед тим, як впасти та втратити свідомість - я закричала. Сама не зрозумівши чому я закричала, від того що вії стали важкими, я закрила очі.

Відчувши чоловічі руки, які поклали мене на щось м'яке я відкрила очі. Це Діно. Хоть він тут, все добре. Я встаю та підпераюсь під стінку ліжка, обхватую коліна своїми руками. Мені треба спокій, мені потрібен Стас.