Київ,6:35, Вівторок
Офіс RoTeons.
-Я вам казав щоб ви такого не робили! Але ж босса не треба слухати! Да!?!?.......... - Він не те що кричав, він просто голосно говорив. -Останнє попередження. - Після цього я почула, як він кинув телефон на стіл. Вдих. Видих. Я стукаю три рази.
-Хто? -Таке відчуття, що я відчула, як він повертає голову в мій напрямок. Я відкрила двері та ступила один крок у кабінет.
-Це я, сподіваюсь мені Лідія не збрехала, що ти зараз не зайнятий. - Я пішла у напрямку стола, а Стас пішов по стільця, але він не сів, а просто почав щось печатати на комп'ютері. - В мене новий проект. На цей раз офіс.
Поклавши йому папери на стіл, я сіла на мягкий стілець. Стас став роздивлятися папери.
-Ми згодні. Запропонуй нашу акцію.- Його очі палали коли дивилися на мене.
***
Київ,22:37, Вівторок
Весь день я просиділа в офісі. Зараз я працюю над офісом. На годиннику 22:38. Мене перериває вібрація мого телефону. Повідомлення від Стаса.
Стас: Мені потрібно, щоб ти приїхала як найшвидше до мене.
***
За мною їде чорна автівка. Звісно це Джейкоб та Артем. Припаркувавши авто на парковці, вони залишились в автівці. Заходжу в під'їзд без проблем. Прямую до ліфту та натискаю 16 поверх. Є проблема, тут не підписані квартири. Чесно кажучи, я просто вибрала самі дорогі двері та постукала в них.
Відкрив мені Стас. Я видихнула. Стас жестом показав, щоб я заходила. Квартира з виглядом на нічний Київ. Тут красивіший вид, ніж у мене. Він був одягнений в сірі спортивні штани та сіру футболку.
- Сідай. - Він вказав на чорний диван посеред кімнати. Я ж звісно сіла, Стас сів навпроти мене. -Віскі будеш?
-П'ю тільки вино.
-Червоне? - я кивнула. Через 2 хвилини він приносить два келиха з вином.
-Ти ніколи мене так не визивав пізно тим паче до себе, щось сталося?
-Роман. -Тільки не це, тільки не він. -Я хотів про нього поговорити. Що саме між вами сталось таке, що він тобі бажає самого найгіршого. -Я мовчала. - Добре, давай по іншому. - Він поставив келих на маленький стіл.- Я, як твій босс, повинен знати, що відбувається та причину.
-Можна я буду розповідати, але не боссу.
-Так би й відразу. Я тебе уважно слухаю.- Проковтнула ком в горлі й починаю свою розмову.
-Коли ми зустрічалися, все йшло добре, але через 3 місяці наших стосунків щось пішло не так. Через місяць я дізналася, що він мені зрадив з моєю найкращою подругою. -Не зумівши далі говорити я беру в руки келих та натпиваю його.
-Він сам дізнався чи ти йому сказала? -На мій погляд він став якийсь напружений.
-Я. Я приїхала до нього додому та почала вести діалог, але як тільки він почув що я знаю… Він вдарив мене.
-Що? Повтори. -Я махнула головою, що не можу.
#935 в Жіночий роман
#3494 в Любовні романи
#1563 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 08.12.2025