1 Світлана

1 Світлана
- Найгірший відпочинок в моєму житті! – я не приховувала своїх емоцій спостерігаючи за тим, як Олег фліртує з якоюсь блондинкою в барі.
- Ну чого ти, - Марина відірвалась від морозива, і привітно усміхнулась своєму хлопцеві, що ніс в руках спітнілі келихи коктейлів.
- Піду краще скупаюсь! – помітивши як блищать очі у парочки закоханих, я відсунула вазочку з м’яким морозивом і піднялась із плетеного стільчика.
Розв’язала вабливим жестом парео зі стегон.
Та де там. Об’єкт моїх бажань, Олег, навіть не зиркнув у мій бік. Гадство! Ми три дні вже маринуємось в цьому, прости Господи, Коблево, а хлопець як ігнорував мене, так і ігнорує.
Я у відчаї! Все тут гидко. В морі водорості і медузи, комарі у вікно залітають розміром з кулак, ресторани не викликають довіри, в номері прибирають рідко. Жах. Треба було слухати маму і не пхатись в цю забурбелівку. А поїхати як всі нормальні люди в Емірати!
Але ж ні. Я поперлась на Чорне море заради Олега. Думала романтика і море спонукають його до рішучих кроків. І спонукали ще й як! Он вже третю дамочку обожує! Скільки можна?
Залізти до нього в номер сьогодні, чи що? Принизливо, звісно. Але можна вдати, що перебрала з коктейлем і переплутала двері. Ідея здалась мені гідною того, щоб спробувати.
Я трішки поплавала в теплій водичці, обдумуючи план, і вибралась на берег до друзів. «Ну що йому не так?», - думалось мені. Я красуня, ще й багата, і закохана в цього гада по вуха! Бери мене теплою. Але ж ні.
Я знову присіла на стільчик і демонстративно взялась за свій напій. Той вже встиг зігрітись. Тому випити його було над мої сили. Але нічого. Досить трішки з ним посидіти, щоб Олег мене з ним помітив.
Я насправді не планую напиватися. Не вистачало ще заснути в номері в коханого. Я ж його туди зваблювати збираюсь йти.
- Може давайте в номер? - покосившись на сідаюче у хвилі сонце, запитала Марина. – В душ хочу.
- А потім? – поцікавилась я.
- Повечеряємо підемо з Стасиком, - і так виразно на мене зиркнула, щоб я і не подумувала напрошуватись з ними.
Та дуже мені треба йти і відчувати себе п’ятим колесом до возу! Вдавати що мені цікаво дивитись на перехожих, коли ці двоє цілуються, чи намагатись підтримувати беззмістовну розмову в той час, як вони погладжують один одного під столом. Фу.
Ми повернулись в готель. І я теж зайнялась приготуваннями. Душ. Потім легкий макіяж. Потім довго обирала щоб таке розтаке одягнути.
Одягнувшись вирішила для підтримання легенди спуститись в бар, і замовити ще один коктейль.
Від нервів їсти не хотілось зовсім. І тому я і справді злегка сп’яніла від прохолодної пінаколади. Але як тільки запримітила якогось бугая, що крокував до мене з явним наміром пригостити, хутко втекла з бару. Тепер треба буде проникнути в Олегів номер. Далі нехай природа все робить за нас.
Я піднялась знову на свій поверх і ухопилась за ручку чужих дверей. На мій подив там було замкнуто. Я смикнула сильніше. Олег замкнувся? Чи його немає? Але де він?
Хміль і відчай додали мені відваги. І я вирішила перевірити в номері хлопець чи ні за будь-яку ціну. Тож забігла в свій номер і видерлась на балкон. Другий поверх, падати не високо. Але все одно трішки страшно. Добре, що наші номери через один і я можу все ж перелізти до Олега, минувши сусідній балкон.
Щоправда, довелось роззутися.
Обережно, як мавпочка, я таки перебралась туди, куди мені було треба. Тільки сукню примудрилась роздерти, зачепившись об якийсь гвіздок. Бісове Коблево. Щоб я ще коли-небудь сюди поїхала? Та ні за що!
Нарешті вдача мені усміхнулась, і двері балкона виявились не замкнутими. В номері Олега було темно. І тихо. Я прокралась до ліжка. Може спить? Але ні. Ліжко виявилось порожнім. Замість Олега там був лише вологий рушник.
І де його носить? Теж вийшов в бар? Чому мене не запросив?
Я присіла на край ліжка, а потім вирішила що так навіть краще. Зараз ляжу і вдам, що задрімала! Чудова ж ідея. Випила дівчина, прийшла в свій номер і заснула. Що може бути невинніше? Я скинула сукню на підлогу, скрутилась клубочком, на простирадлі що пахнуло коханим. І справді почала дрімати. Вивів мене з стану легкого сну чийсь сміх.
Я прислухалась. Іржала якась кобила прямо під дверима номера. Мить, і в замку почав повертатись ключ.
- Ахаха, - гучно верещала дівка. – Не на людях, Олежику.
Мене ніби облили окропом і занурили в холодний душ одночасно.
Що вони зараз подумають, як мене побачать? І головне, якщо я відреагую нормально (як прости Господи, можна реагувати нормально на таке?) то Олег вирішить, що він мені і справді не цікавий! Треба тікати!
Тінню метнулась на балкон, руки тремтіли, ноги взагалі як холодець трусились. Хоч би не помітили мою лажу! Але де там, балансуючи на перилі з гіркотою усвідомила я. Парочка була так зайнята своєю справою, що не помічала нічого навкруги. Зате мене їх охання вивело з рівноваги так, що нога зіслизнула з металевого поручня, і я відчула як лечу на зустріч холодному піску.

Історія безкоштовна в процесі.