Я змінюся на краще , обіцяю.

5 розділ. 

Я прокидаюся десь опівдня 12 з такою сильною

 головною біллю , що щоб підняти голову мені треба було кілька хвилин , а мало того я ще не своєму ліжку , а на дивані. Я нічого, не памʼятаю що зі мною сталося мене таке відчуття ніби мене били всю ніч.

Трохи отямилася одразу пішла випити води . Заглядаю в свою кімнату а там спить Джесіка на все ліжко в одягу. Я б хотіла щоб на її місці був гарячий хлопець , але реальність інша мій психолог таки мене задурманив . Чую як вона хропить , не дарма вона сама . Її телефон починає десь волати на всю хату , де цей клятий телефон. Нарешті знаходжу його під диваном і не тільки телефон, а й декілька бутилок напівсолодкого. Піднімаю телефон, це не дуже виховано брати чужий телефон, але вона не образиться . Не встигаю прикласти телефон до вуха як хлопча кричить -Мамо ти де ! Що з тобою ? Я переживав всю ніч ? - Малий агов не волай так , мене болить голова !  Твоя мама трохи зайнята ,з не все добре . Вона тобі передзвонить пізніше! Ок! -Нарешті хлопець трохи помовчав і вимкнув телефон. Ох ці діти теперішні.

-Джесіко прокидайся там твій син вже 50 разів тобі телефонував. Вона дивиться на мене такими круглими очима , якби щойно дізналася що в неї син. Вона швидко встає та біжить до туалету, розумію її. - Я приготую нам каву . Кричу я коридору. 

Нарешті вона виходить сідає на стілець на кухні - Добрий ранок тобто день . Вона починає на мене дивитись та каже -  Я не пила вже 3 роки алкоголю , а вчора я порушила обіцянку напившись з тобою . - Чесно я не памʼятаю зовсім що було вчора останнє що я памʼятаю то я була на вечірці у Вілляма . Вона починає по сорьбувати каву та каже, я дещо згадала , але я не знаю чи це мені приснилось чи ні. - Кажи вже ? - Ми вчора зробили дурницю ходімо краще в паркінг , я переконаюся що не дарма тебе накручую . - І тут я починаю і сама згадувати , ми вчора по пʼяні написали червоною помадою на ауді Вілляма дещо , надіюсь він не бачив . - Фух машина тут це означає , що він вдома , і не бачив . - Ну як ми могли додуматься написати таке « Сліпий осел».- каже Джесіка. Швидко витираємо підручними матеріалами та тікаємо  чим душ . Швидко біжимо в ліфт щоб піднятися на гору мов за нами гоняться голодні собаки . Виходимо з ліфта і я бачу його кого ненавиджу та одночасно люблю кого презираю через його наївність та одночасно хочу, щоб він сам дізнався . 

- Привіт. -Привіт,ти вчора швидко пішла ,щось сталося ? - Ні ,ні нічого .- Просто ми мали зустрітися . - уривається в розмову Джесіка . - Ви ? - Найкращі подруги сміливо відповідає моя психологиня ,яка так вправно вміє брехати . - Я Джесі . - Вілльям приємно познайомитися . -Вибачайте дівчата мушу бігти на моїй машині запрацювала сигналізація . 

Що , через нас сигналізація , починаю говорити коли ми вже в квартирі . -О таке стається ми тут ні до чого , зосередься. Про, що ми вчора говорили ?-Про ,що ти не памʼятає!  Сто розбитих чоловічих сердець за рік . -Починаю згадувати .

-Ми ж домовились правда? -Так ,я погодилася. На пʼяну голову я накоїла дурниць ,про які ще довго буду шкодувати . - Ок. Я мушу йти до сина до себе додому завтра зустрінемося . Ти відпочинь трохи.

Нарешті вона пішла не люблю коли гості довго затримуються . Почала прибирати квартиру , і поглибитися в свій і до того тривожний стан . Можливо і правда пора використовувати людей у власних цілях, особливо чоловіків вони заслуговують найгіршого. Особливо ті чоловіки , які схожі на мого батька , на моїх колишніх , на деспотів ,тиранів, Божої помилки людства насильників , в цього списку не було б крапки, якби я не втомилася думати про це .